Не про успішний успіх, а про життя: у Козятині презентували книгу, яка вчить слухати себе
- Наталка Биховець із Вінниці завітала до Козятина.
- У міській книгозбірні авторка презентувала свою книгу «Ти можеш все! Я в тебе вірю!»
- Про що вона і що підштовхнуло до написання — поділилася письменниця з козятинчанками
У вівторок, 24 березня у Козятинській міській бібліотеці провели зустріч із Наталкою Биховець, авторкою книги «Ти можеш все! Я в тебе вірю!». Наталка — волонтерка, дружина військового, за фахом дизайнерка, наразі здобуває освіту психолога. Мешкає у Вінниці, хоча родом із Хмельниччини.
«Ти можеш все! Я в тебе вірю!» — це перша книга Наталки Биховець. Про те, щоб видати свою працю, вона мріяла з самого дитинства.
— Я дуже полюбила читати, щойно навчилася читати, — розповідає письменниця. — У нас із сестрою завжди були суперечки за те, хто перший візьме ліхтарик і піде під ковдру читати книжки. Тому що мама казала лягати спати і вимикати світло, а книжку хотілося почитати. Я навіть завжди погоджувалася пасти гусей або корову, бо тоді можна було читати. Бо як так просто сидіти і читати, треба ж щось робити, хіба що це була неділя. Мені дуже хотілося ще й щось писати і перше, що я написала, це мені було років, певно, десять, я попросила в мами зошита і написала казку про справедливість. А потім сказала мамі, що коли виросту, напишу книгу. «Угу, напишеш», — сказала мені мама.
Вже в дорослому віці, коли Наталка почала вести соцмережі, вона стала писати на сторінці дописи на різні теми. Однак про те, щоб видати свою книгу, ще навіть не думала. Взялася за цю справу після того, як пережила втрату батька.
— Коли я почула татовий діагноз, я вирішила, що я його врятую, — ділиться Наталка Биховець. — Я вирішила, що я така супер-пупер, зараз все прочитаю, знайду супер-мега-ліки і його вилікую. Але в мене не вийшло. Сталося так, як сказав лікар: татові давали прогноз шість-сім місяців. Дива не відбулося. Для мене це було напевно найважчим, тому що я усвідомила, що не змогла. Хоча це було зрозуміло з самого початку, я ж і по воді ходити не вмію, і воду на вино не можу перетворювати, і людей не вмію зцілювати.
Смерть батька дуже боляче вразила Наталку. Як каже сама, вона буквально розсипалася. В один момент вона зрозуміла, що треба себе з цього стану витягувати. Звернулася до одного психолога, потім до іншого, але це не дало очікуваних результатів. Тоді Наталка сама записалася на курси з психології, які тривали рік. І після цього все стало на свої місця.
Вона продовжувала писати дописи у соцмережах — щодня, переважно на ніч, на різні теми: психологія, стосунки.
— Мій чоловік напевно мій найбільший мотиватор, тому що це він мені сказав: «Скільки ти будеш писати ці дописи в соціальних мережах? Пиши книжку». Одного дня приходить мені повідомлення у месенджер, пише мені дівчина з видавництва, що вони планують відкриватися, давно мене читають і чи не хотіла б я написати книгу. А в мене половина напрацювань для книги вже була. І я така думаю: «Зірки зійшлися».
Книга вийшла друком цьогоріч. У ній авторка розповідає про власний досвід, торкається різних тем, як от стосунки з батьками, особисті кордони, комунікація з іншими людьми.
— Це не книга про успішний успіх, це книга про те, як навчитися слухати себе, — каже письменниця. — Тому що нам останнім часом світ диктує правила, що все таке має бути фешенебельне, яскраве, прекрасне, дороге. Але ми дуже часто забуваємо про те, що розкіш не в грошах, вона в близьких людях, які поруч і можуть з тобою розділити твою радість або твій сум.
Читайте також:
Мистецтво без бар’єрів: на всеукраїнському проєкті зібрали гроші для розвідників і створили картину
Отримали масу гарних вражень: гості з Києва завітали до Музею Хліба у Білопіллі
У Козятинській бібліотеці відкрили ігрову кімнату для дітей
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
