Дідух, засніжений Мангеттен і краєвид козятинської церкви представили на виставці
- Творча спільнота міста підготувала для козятинчан подарунок на День Святого Миколая.
- У Музеї історії міста відкрили Різдвяну виставку.
- Картини, автентичні обереги, традиційні та сучасні інтер’єрні прикраси — розповідаємо, що цікавого можна побачити
У понеділок, 19 грудня козятинські майстри та художники зібралися у Музеї історії міста, де відбулося відкриття Різдвяної виставки. На заваді не стали навіть планові відключення світла — у приміщенні розставили ліхтарики і облаштували експозицію так, щоб було добре видно усі деталі.
Серед робіт, представлених на виставці — картина козятинського художника Василя Степанюка. На широкоформатному полотні зображене засніжене подвір’я. Роботі вже півстоліття, а знайти її вдалося зовсім випадково — вона припадала пилом у старому приміщенні колишнього районного будинку культури і могла б опинитися на сміттєзвалищі, якби дочка знаного у Козятині художника Наталія не побачила її серед мотлоху.
— Це татів будинок, він в ньому народився. З тієї черешні, яка у куточку, мій брат впав на цю купу глини, — показує Наталія Степанюк. — Це — картина історія. Це з часів Другої світової війни була хата моїх бабусі і дідуся.
— Вона вирішена за класичною схемою, — підключається до розмови художниця Тетяна Куліш. — Якщо поділити зображення на три частини, чітко прослідковується відношення землі до неба. Просто шикарна робота.
Ще одну татову картину, щоправда осінньої тематики, Наталія подарувала до фондів Музею. Ця робота також доповнила експозицію виставки.
— Це напевно етюд тато писав, — розповідає Наталія Степанюк. — Він його подарував моєму братові і моя племінниця вирішила подарувати роботу музею.
Василь Степанюк був людиною творчою, до того ж не концентрувався на одному напрямку. Він самостійно навчився писати картини, любив і портрети, і натюрморти, вмів грати на багатьох музичних інструментах, попри те, що жодного дня не відвідував занять у музичній школі. Свій талант передав дочці — Наталія теж художник, а ще викладач у Музичній школі в Козятині і Самгородку. Тож серед робіт представлена і її картина — засніжена дорога, обабіч якої зелені ялинки та берези, що скинули своє листя.
— Це теж етюд, — каже Наталія. — Уявний краєвид, акрил.
— Що вас надихнуло? — запитуємо художницю.
— Що нас надихає? — повертається Наталія до колеги, художниці Інги Загайкевич. — На завтра треба картину.
— Надихає слово «треба», — додає Інга.
Долучилися навіть діти
Картини, представлені на виставці, надзвичайно різноманітні. Є тут і Церква Ікони Почаївської Божої Матері, яку добре знають всі козятинчани. Цю роботу підготувала Наталія Юхимець. Є і зимовий краєвид Мангеттену, який зобразив Ігор Іванов. Натюрморти відомої в Україні Тетяни Куліш, художниці-аквареліста родом із села Козятина. Є також зайчики, яких зобразили учениці Наталії Степанюк. Пейзаж в охристих тонах, який створила Інга Загайкевич.
Окрім живописних полотен, на виставці представили також роботи творчої родини Слободянюк — каркасні паперові ляльки Олени та декоративне панно-ялинку сестри Ольги. Підготували і куточок із питомо українською інтерєрною прикрасою — дідухом, який виготовила Ольга Мельник, дотримуючись усіх традицій. А поруч із ним — лялька-мотанка, що тримає в руках Різдвяну зірку. Це робота наукового співробітника Музею Наталії Баштової.
— Сьогодні незвичний день, наповнений мріями, зустрічами, теплими побажаннями, — каже Наталія Баштова. — Митці, які представили роботи на цій виставці — це гурт людей з великими серцями, які бачать світ і рідну землю з любов’ю. Ми сьогодні зустрілися у День Святого Миколая. Це святий покровитель не тільки дітей, а й військових. Цього дня ми всі замовляємо бажання і я думаю, що сьогодні цими картинами ми нагадаємо людям, яка безмежна і красива наша країна, які світлі та щирі люди живуть в нашій країні і що коли серця поєднуються в єдиному пориві, мрії перемоги здійсняться.
Відкрили цікавих особистостей
Ідейною натхненницею виставки стала художниця Тетяна Куліш. Саме вона згуртувала митців і запросила долучитися.
— Робіт, які були створені спеціально для цієї виставки, не так багато, — каже Куліш. — Зібрали те, що було у художників і сьогодні ми ділимося цим. Моїм великим відкриттям стали дуже цікаві особистості. Наприклад, роботи Олександра Сапальова. Це народний примітив, але він дуже якісний, красивий і цікавий.
Директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич висловила подяку усім, хто долучився до виставки.
— Сьогодні у нас немає співаків, немає тих, хто піднімає настрій різдвянкою, тому що ми знали, що не буде світла в цей час, але ви настільки співуче показали своїми полотнами все, що доповнили повнократно стократ співаків та музикантів, — каже Макаревич.
— Я дуже рада, що відбувається така виставка, що є можливість взяти участь і я сподіваюся, що ми до різних свят можемо подібні заходи робити, — ділиться враженнями художниця Наталія Юхимець. — А ще хочу запитати: хтось впізнав місцевість на моїй картині?
— Всі знають — це Козятин, церква, — відповідає Лілія Макаревич.
— Дуже приємно, бо я хотіла, щоб було зрозуміло, що саме Козятин зображений, — каже Юхимець.
Долучили ще одну роботу
На відкриття виставки завітали також секретар ради Тетяна Римша та начальник відділу культури та туризму Світлана Рибінська.
— Закінчується цей рік, він важкий, але завдяки таким людям, як ви бувають такі моменти, коли ти дійсно забуваєш про війну, забуваєш про те, що може хтось когось образити, погано впливати на когось, — каже Римша. — Коли приходиш до творчих людей, ти наповнюєшся їхньою енергетикою, спокоєм, теплом і добром. Я вам дуже дякую за цю виставку.
— Наші художники роблять надзвичайно важливу справу для нашої країни, — додає Світлана Рибінська. — Тому що тільки ті люди, які сприймають красу свого рідного краю, які люблять свій рідний край, здатні його відбудувати і захистити. Все починається з любові. Ми любимо Україну, ми любимо Козятин. Ми так проявляємо до нього любов, а значить всі наші дії будуть скеровані на те, щоб було все якомога краще.
За декілька хвилин до закінчення заходу до Музею завітав художник Ігор Іванов. Він доповнив експозицію ще однією своєю роботою, яку завершив у ніч перед відкриттям виставки.
— Не знаю, чи сподобається, але треба буде трошки думати. Це сюрреалізм. Така ось, — показує Ігор. На передньому плані зображено голови двох чоловіків, які розвернуті до глядача потилицею. Один із них у шапці Санта Клауса. Середній план демонструє різкий контраст — зверху лід, а знизу жовтогарячий пісок. Із правого боку замерзла вода тане й тече до пустелі невеликим водоспадом.
— Як несподівано, — сказала Світлана Рибінська, щойно Ігор зняв накриття зі своєї роботи.
— Тут треба добре поміркувати, — каже Лілія Макаревич.
— Ми ж бачимо, що по цю сторону пісок, а по ту сторону лід, — включається в розмову Тетяна Римша. — Він відступає. Правильно ми міркуємо?
— Він ніби з іншого виміру там з’явився, — відповідає Ігор Іванов.
— Люди своїм поглядом розтоплюють лід і він перетворюється на потік води, — каже Римша.
— Можливо й так, а можливо це все Дід Мороз, — жартує художник.
Музей запрошує на гостини
Різдвяну виставку можете побачити і ви, абсолютно безкоштовно. Вона діятиме до 30 січня. Музей працює у будні з 9 до 18 і не зачинений для відвідувачів у години відключення електроенергії, тож відсутність світла не стане на заваді насолодитися красою унікальних робіт наших митців.
Читайте також:
У конкурсі есе «Війна в долі моєї родини» козятинчанин Кирило Сабадаш посів переможне третє місце
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Читач33
Україна ПЕРЕМОЖЕ !!!
🇺🇦🇺🇦🇺🇦🙏