Де граються наші діти? Огляд дитячих майданчиків у Козятині

• Гойдалка із перевернутим догори дриґом сидінням, покришки, які відділяють майданчик від парковки, гімнастична стінка, яку трохи поїла корозія — це все ми побачили у дворах козятинських багатоповерхівок
• Разом з тим біля одного з будинків знайшли дуже оригінальну пісочницю і справжній дерев’яний будиночок.
• Репортаж із дитячих майданчиків у центрі міста

Дитячий майданчик — задоволення, доступне не для всіх юних мешканців багатоповерхівок. Бо в місті є двори, де немає жодної гойдалки. Ми обійшли 16 висоток у центрі міста і лише у половині з них були дитячі майданчики. Розповідаємо, що побачили.

Лавка, яка склалася

Цей майданчик розташований у дворі невеликої п’ятиповерхівки на два під’їзди. Ми навмисне не уточнюємо адресу, мешканці будинку стовідсотково за описом впізнають свій майданчик. У кутку стоїть гірка середніх розмірів. Вочевидь колись вона була синя, але фарба вже давно вигоріла на сонці і почала облуплюватися. На одній зі стінок хтось вивів чорним маркером «Батько наш Бандера». Певно, «найцікавіше» тут бавитися після дощу, бо діти, які вилазять на гірку, спускаються прямісінько на землю.

Поруч із гіркою дві гойдалки. Вони хоч і старі, втім дошки на сидіннях тут цілі, наче їх полагодили не так давно. Чого не скажеш про карусель попереду. Якою вона тільки не була — і жовтою, і синьою, і коричневою. Такий висновок ми зробили із залишків фарби, яка в деяких місцях залишилася. Карусель на чотирьох, втім кататися на ній можуть лише троє — дошки з четвертого сидіння десь зникли. Одне сидіння ціле повністю, на решті двох немає по одній дошці.

Та справжня родзинка цього майданчика — лавки. Одна з них має цілком нормальний вигляд. Поруч замість стандартної лавки досить оригінальна конструкція — на два шматки бетону поклали шість довгих вузьких дощок. Щоб на ній сидіти, треба мати дуже короткі ноги.

Біг із перешкодами

Зовсім поруч розташований ще один дитячий майданчик. Тут значно сучасніші забавки. Одиноко стоїть яскрава гойдалка, на якій хтось із дітлахів полишив блокнот із фломастерами. Поруч невисока гірка. Перед нею цілий комплекс турніків, силова рама, тренажер для пресу. Словом, і погойдатися можна, і спортом позайматися. Та, схоже, юним козятинчанам, які мешкають у будинку поруч, дуже не вистачає пісочниці. Двійко дітей, яких ми зустріли на цьому майданчику, гребли руками піщане покриття в кутку. Із одного боку майданчика лежать три бетонних стовпи. Така собі огорожа, можна і перечепитися, якщо бігти і не дивитися під ноги.

По інший бік вулиці між двома п’ятиповерхівками дитячий майданчик обгороджений металевою сіткою. Хоча огорожею її назвати важко, тому що в деяких місцях сітка взагалі відсутня. Тож це радше залишки від огорожі, вздовж якої йдуть теплові комунікації.

Тут теж поєднання спортивного та ігрового майданчика — сучасна гірка, силова рама з тренажером для пресу, а ще є балансир, чого ми поки не зустріли на інших майданчиках. І багато простору, який дітлахи використовують як футбольне поле.

Не кататися, а сидіти

Майданчик, про який ми розповідали вище, дуже контрастує з тим, який трапився на нашому шляху далі. То радше мініверсія дитячого майданчика — чотири турніки, два з яких старі, два більш сучасні і дві гойдалки — оце все, що там є.

Зате за турніками плететься виноград, який створює затінок для столу з лавками, що стоять попереду. Взагалі столів із лавками тут значно більше, ніж гойдалок із турніками, тож дітлахам, які мешкають у цьому будинку, не залишається нічого іншого, як сидіти в телефонах. Одне добре — малеча принаймні проводить час на свіжому повітрі.

Два в одному

На нашому наступному майданчику ми побачили класику радянських часів — старі покришки.

Зазвичай їх використовують як прикраси або як спортивні снаряди. Тут покришки відділяють дитячий майданчик від решти двору і виступають своєрідним бар’єром для автівок, тому що просто впритул до них мешканці будинку ставлять машини.

Та повернімося до нашого майданчика. Тут шведська стінка з чотирма турніками, дві гойдалки, які вже давно треба пофарбувати. Поруч лавка, з якої також облізла фарба, і значно менший за розміром стіл. Головна родзинка — шматок скла, припертий до погреба обабіч майданчика. Тож бавитися там доволі небезпечно.

Гойдалка-перевертень

Цілих три гойдалки зустріли нас на наступному майданчику. Конструкції пофарбовані, усі дошки на сидіннях на місці. Вочевидь, їх лагодили, можливо й не так давно. Під час ремонту сидіння до однієї з них вчепили догори дриґом, так що спинка опинилася внизу.

Поруч із гойдалками невелика шведська стінка ще радянський часів. Колись її зробили патріотичною, пофарбувавши у жовто-блакитні кольори. Вони ще не встигли вигоріти на сонці, але у багатьох місцях фарба вже потріскалася. І якби ж тільки це. Деякі частини конструкції заіржавіли, тож робити вправи на ній доволі небезпечно.

Зате перед стінкою компактна пісочниця. По обидва боки для дітлахів прилаштували лавки, щоб їм було зручніше бавитися. І враховуючи кількість іграшок, які ми там побачили, пісочниця користується попитом серед юних мешканців будинку.

«Все залізне, аж страшно»

Перше, що нам впало у вічі на наступному майданчику — велетенська гірка ще радянських часів. Фарба з металевої конструкції вже давно стерлася і виглядає вона доволі похмуро.

Тут нам зустрівся Микола. Він мешкає у будинку поруч із дитячим майданчиком.

— Отак стоїш і дивишся — немає на подвір’ї предметів для того, щоб діти займалися, взагалі, — каже чоловік. — Як показують фільми американські, там на кожному кутку щит стоїть і сітка. Грають у баскетбол. А в нас бігають діти, кричать.

— У вас у дворі є ще щось, крім цієї гірки? — запитуємо мешканця будинку.

— Там в кінці карусель, — показує на інший бік двору. — Така, що п’ять тонн вона важить і все залізне, аж страшно.

— У вас багато дітей в будинку живе?

— Я живу на першому поверсі, то я ввечері відкриваю вікно і розганяю, — сміється Микола. — Бо не дають посидіти в хаті спокійно. Дітей не дуже багато, по території є де гратися, але територія пуста. Як показують Німеччину, наприклад, парк, то там і мотузкове містечко, там все є. Дитина може чимось зайнятися. А тут немає нічого. Тут цю гірку вже були діти ломали, вона здорова, неогороджена.

Із нашим співрозмовником неможливо не погодитися. Тому що на цьому дитячому майданчику панує мінімалізм. Окрім великої гірки є ще три турніки поруч, пісочниця, три турніки на іншому боці майданчика і стара карусель, з якої облупилася фарба, а на одному із сидінь повилітали дошки.

Справжній арт-об’єкт

Наостанок ми залишили найоригінальніший дитячий майданчик з усіх, які побачили в дворах багатоповерхівок, які відвідали. Перше, що привернуло нашу увагу, щойно ми зайшли на подвір’я — пісочниця. Ми звикли до того, що це звичайний прямокутник, збитий із дощок і наповнений піском. А тут пісочниця кругла. По всьому периметру її огортає лавка. А над нею накриття. Від дощу воно не захистить, але створює неповторний дизайн.

Поруч із оригінальною пісочницею стоїть таке, чого ми також не бачили ніде в Козятині. Замість звичайної альтанки там невеликий дерев’яний будиночок.

Декілька сходинок і ви вже всередині мрії будь-якої дитини.

 

Читайте також:

У центрі уваги козятинчан — Талимонівський став

Особливості вишивки Козятинщини

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.