Безкоштовні заняття з танців влаштовують у терцентрі Козятина

• Вальсують, вивчають сальсу і не тільки — вже місяць для отримувачів послуг терцентру проводять танцювальну терапію.
• Щосуботи жінки збираються на заняття.
• Це не просто уроки танців, вони допомагають підтримувати гарний настрій і почуватися легко — кажуть учениці хореографа Наталії Радько

На календарі субота, за вікном моросить дощ, але для Лариси Казмірчук, Лідії Борсук, Нелли Літвінової, Ніни Тітарчук, Лідії Коршунової, Ольги Мельникової, Галини Поліщук та Інни Дубіни це не привід залишатися вдома. Жінки поспішають до терцентру на своє заняття з танців. Танцювальну терапію для отримувачів послуг закладу започаткувала у вересні Наталія Радько. Вона — хореограф із багаторічним стажем, концертмейстер Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту, керівник зразкового танцювального колективу «Колорит», який на сцені вже чотирнадцять років.

Поки чекають на хореографа, жінки не сидять без роботи, а одразу беруться плести маскувальну сітку. Адже у терцентрі вони збираються не лише для того, щоб провести дозвілля, а й волонтерити: за два роки великої війни сплели для наших захисників не одну маскувальну сітку.

Опів на першу дня стартує заняття. Розпочинають із привітань, адже це субота напередодні Дня працівника освіти. Жінки вітають Наталію Радько зі святом, дарують квіти та листівку.

— Мирного неба над головою та щастя, любові, — каже Лариса Казмірчук. — Хочемо також подарувати вам сову. Це символ мудрості та терпіння. Вам з нами саме потрібні і мудрість, і терпіння.

— Щиро дякую, — відповідає Наталія Радько.

Після привітань переходять до розминки. Повільно розігрівають м’язи шиї, плечей, рук та ніг. А потім згадують танцювальні рухи. Спершу без музики, хореограф рахує і показує, жінки повторюють. Це буде сальса. Трохи повторили і починають танцювати — Наталія Радько вмикає «Bailando» Енріке Іглесіаса. Усі в кросівках, окрім Ніни Тітарчук, вона примудряється танцювати на підборах.

Трохи потанцювавши сальсу, жінки переходять до наступної хореографії. Вона з елементами рок-н-ролу. Спершу підрахунок, потім танцюють без музики. І так декілька разів. Не лише для того, щоб запам’ятати, а й для того, аби допомогти тілу звикнути, адже танці — це зовсім непросто. Потрібно синхронізувати рухи рук з ногами.

— Треба щось шкіряне взувати, бо у мене гумова підошва і вона не дає ковзати ногам, — каже Нелла Літвінова.

— Дві хвилинки відпочиваємо, — оголошує хореограф.

Попи перерва, Лідія Борсук продовжує плести маскувальну сітку. А ми спілкуємося з жінками, які відвідують уроки хореографії. Раніше вони ніколи не танцювали, хіба що на дискотеках у шкільні роки та святах. Сьогодні у них п’яте заняття. Нелла та Галина на танцях вдруге, інші ходять від початку.

— Нічого, ми робимо успіхи, хоч і другий раз тільки, — каже Нелла Літвінова.

— Хто вдома буде робити зарядку? Ніхто не буде. А тут ми зібралися і хоча б рухаємося, — додає Галина.

— Спочатку я думала, що ми будемо займатися тільки раз на два тижні, — включається в розмову Наталія Радько. — Коли я прийшла перший раз, дівчата мене запитали: «А ми наступної суботи зберемося?» Кажу: «Добре». Наступної суботи знов питають: «Ми наступної суботи зберемося?» Так ми і стали займатися щотижня.

— Раз на місяць — це не заняття, — додає Інна. — Ми все забудемо. Тут за тиждень ти вже починаєш забувати, а якщо збиратися тільки раз чи два на місяць, взагалі нічого не будемо пам’ятати.

— Я не сподівалася, що стільки людей відгукнеться, — зізнається Наталія Радько. — Думала, прийде троє людей. А на першому занятті нас було чотирнадцять.

Після перерви знову повторюють другий танець, а тоді переходять до вивчення нової хореографії. Це буде вальс.

— Вальс — це повільний танець, у вальсі завжди права нога йде вперед, а ліва нога йде назад, — дає настанову Наталія Радько.

Хореограф спочатку показує прості кроки у вальсі вперед-назад, а тоді квадрат. Жінки повторюють за нею. Потім додає плавні рухи руками — руки потрібно розкрити руки, роблячи крок вперед, і звести на грудях, роблячи крок назад. Із цим впорались, тож трохи ускладнюють завдання — до рук і ніг додаються ще й рухи головою: роблячи крок вперед, голову повертають ліворуч, крок назад — голова повертається праворуч, а погляд дивиться додолу. Жінки вивчають рухи, а тоді пробують танцювати під композицію «Ой у гаю при Дунаю». Трохи більше десяти хвилин потрібно було їм для того, щоб вивчити цей фрагмент танцю. На сьогодні він останній.

— Це дуже добре тренує пам’ять, — каже Нелла Літвінова. — Треба ж пам’ятати, які рухи за чим.

— Зараз такий важкий час, у багатьох депресії, люди сидять вдома, або на лавках, в своїх думках, а тут ми прийшли, потанцювали, покрутили стегнами і ми всі щасливі йдемо додому, почуваємося легко, ніби ми спортсмени, — додає Лариса Казмірчук. — Я почуваю себе добре. Тому треба ходити і танцювати. Я вважаю, що це дуже добре саме для психологічного розвантаження.

— Я теж вважаю, що це дуже добре і це дуже гарна справа, — включається в розмову Лідія Коршунова. — Завдяки Наталії Радько та Ларисі, яка нас згуртувала, ми тепер танцюємо.

— Це ще й соціалізація, тому що люди мають змогу одне з одним поспілкуватися, — каже Наталія Радько. 

— Це хороше навантаження на тіло і ми отримуємо естетичну насолоду, дивлячись на те, як наш хореограф, — каже Галина. — Ми теж стаємо такі ж жіночні.

Заняття з танців для отримувачів послуг терцентру безкоштовні. Вони відбуваються щосуботи. Якщо хочете долучитися, звертайтеся в терцентр.

 

Читайте також:

На святі у Непедівці зібрали майже 30 тисяч гривень і 20 доларів

Благодійний ярмарок у Дубових Махаринцях: назбирали для ЗСУ понд 5 тисяч гривень

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.