Тема котелень, що коптять день та ніч, читачам мабуть вже набридла. Пиши хоч в кожній газеті, а влада, як той мурчик, що сметану з’їв: “Ви пишіть, а ми свою справу добре знаємо. Хай там коптить, лише б гроші шелестіли”.
І який той шелест приємний, коли на різниці ціни палива з’являються мільйони гривень. Це кочегари всю робочу зміну відчувають різницю в паливі: де брикет, а де соняшникове лушпиння. Вони підміну палива добре відрізняють. Мало кому вдається присісти на декілька хвилин для відпочинку. Весь час в роботі. Та кажуть, що ще й приходить в котельні якийсь значно молодший дядя, якого як старшого за всіма коптючими котельнями призначили, і посилає своїх підлеглих туди, де Макар телят не пас. Мабуть такий лексикон керівник опалювальних установ застосовує для того, щоб працюючі робили ритмічніші рухи лопатою.
А по документах спалюют спресовані брикети? Саме ті брикети, які обіцяв міський голова громаді в своєму кабінеті ще в вересні. Та, за словами працівників котелень, немає тих брикетів і досі. І, мабуть, не буде, якщо у влади будуть знаходитись захисники.
В останньому номері районної газети з’явилася стаття, в якій автор повідомляє, що отруюють мешканців міста не тільки котельні, а й підприємці, які продають горілку в своїх магазинах. Щоб зробити такі висновки, мабуть, автору статті потрібно було спочатку зробити експертизу алкогольних напоїв? Тоді б за наявності фальсифікату в торгівельній точці звинувачення мали б місце. Та якщо автор людина справедлива, то повинен розуміти, що алкогольними підробками труяться тільки ті мешканці, які добровільно погодились себе труїти. З котельнями висновок інший. Труяться ті, хто не давав на таке явище згоди. То як можна порівнювати те, що не порівнюється?
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2025
Читати номер