Замість ліфта для підопічних терцентру — огорожа

Наше місто розташоване на однiй тисячi з гаком гектарів. Основна фiшка — його знаковicть в такiй галузi, як залiзничне сполучення. Є багато бомбезних приватних i офiсних дворів. Вони стали своєрідним культурним центром. Бiля них люди хочуть поряд пройтися, кинути погляд. Є такi, я знаю точно, що якби ти не дивився — чи з висоти пташиного польоту, чи з боку, чи опинившись на цiй територii — рiзко пiднiмається  настрiй, беруться позитивнi емоцiї, спокiй, впевненість. На жаль, таких привабливих місць мало...

У цьому списку красоти, як мiнiмум, я знаю два об'єкти. Це території, що прилягають до міського та районного терцентрiв.

Міський терцентр, де живуть люди похилого вiку, сьогоднi привернув увагу новобудом. Без будь-якого обговорення, i явно не для бабусь та дiдусiв, зараз намагаються закувати цю територiю в огорожу. З метою сховати цю красу? I як ця огорожа впишеться у рукотворний куточок людського творчого пiдходу та працьовитих рук? Бiльшiсть городян впевнена, що будуть витрачені чималі бюджетнi кошти на огорожу. Це обiзлить людей, якi там мешкають. Адже мiський терцентр тепер буде виглядати, як мiсце для солов’я, а за фактом така собi тюрма. Комфорт — для очей персоналу, i аж нiяк не для підопічних. Замовником огорожi виступає мiська рада. Нiхто з чиновникiв навiть не хоче думати i виконувати свою соціальну призначеність — служити людям, якi в терцентрi живуть. Усе перемішалось.

Виходить, персонал — основа, а мешканці — це інструмент. Зуб даю, що зараз спецiально облагороджують цей об'єкт, щоб не нести витрати потiм при викупленні приміщення за балансовою вартістю близькою до нуля. Аби побудувати приватне обiйсця з комерційною основою? I зробить це не електрик залiзницi, а, як мiнiмум, екс-генерал СБУ. Cьогоднi викупив за копiйки колишню залiзничну аптеку, вiдтяпавши значний шмат землі біля моргу. А тепер приблизно в такому ж ракурсi оком кинули i на морг, i на мiський терцентр. Інакше б тут не огорожу будували, а лiфт встановили. Така маленька деталь, але в той же час дуже знакова в питанні життя i смертi утриманцiв похилого вiку, що не можуть через фiзичну слабкість вийти на вулицю i помилуватися цією красою. Про прогулянку на вулицю i мови нема. Вони живуть ніби в ув'язненні, заблоковані на другому поверсi. У тісних кiмнатах по декiлька людей. Це натуральне знущання над людьми.

Бо є проект, є розумiння того, що життєво важливий в терцентрi лiфт! Нiяк не огорожа!

Але мiськi голови мiняються, а пiдхiд залишається садомазохистський, пiдлий, пiдступний, зневажливий. Можна пiдбирати ще сотні  прикметників, що характеризують не людей похилого вiку, а чиновникiв. А вони — мають свої проекти особистого фiнансового збагачення i повної зневаги до людей похилого вiку. I це при тому, що нинішній голова i депутатський корпус — люди з вищою освiтою, бiзнесмени. Сам мiський голова з родини лiкарiв, що, здавалося б, мав бути бiльш гуманним. Але популiзм i жадібність, вiдсутнiсть контролю, пiдлабузництво вiд ветеранiв АТО дає мiському головi можливiсть вчиняти такi дiї, якi є явно ворожими до людей.

Той, що воював в АТО, i пiшов у нинiшню владу — це мiнус, а не плюс в нацiональну скарбницю. Починаючи вiд священика в депутатському корпусi i закінчуючи учасниками бойових дiй — нема кому постояти за людей з мерiвської бiльшостi, яка голосує за всi забаганки мiського голови.

Про місце, де є всі умови для проживання літніх людей, можете прочитати тут.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.