Села громади заслуговують кращої долі

• Періодично ми об’їжджаємо наше місто, його околиці, а іноді і сусідні громади в пошуках цікавих фото.
• Цього разу під приціл наших камер потрапили велика черга за курячими яйцями, приватна дробильна машина гілля, та чому знак автобусна
• зупинка розпластався прямо на зупинці

Перше фото ми зробили на великому ринку. Навіть язик не повертається казати про нього «великий». Це колись там було ніде голці впасти. У ринкові дні треба було з годину в черзі стояти, щоб потрапити зі свинкою у павільйон. Зараз там один чи два продавці. На що черга стабільна, так це за фермерськими курячими яйцями.

На вулицях нашого міста вправно працює подрібнювач гілок. В роботі ми її помічали на вулиці Незалежності, Пилипа Орлика, Грушевського. Коли дрібнили гілля  на водокачці років три тому, дробилка ніби була більшою і зовсім новою. 

— Так це машина якогось приватного підприємця, а наша стоїть недоторкана у «Чистому місті». Може вона зламалась, тому й стоїть, — зробили припущення земляки, з якими зав'язалася розмова по дорозі.

Це фото зробили на розі вулиць Богдана Іщука та Виговського. Там є дитячий майданчик, над яким взяв опіку місцевий житель Віктор. Закладали дитячий майданчик на території колишніх домоволодінь, де залишились плодові дерева і тільки. Під приводом доброї справи яблуні, груші місцеві спритники пустили на дрова, а місце випиляного саду стало заростати бур’янами. На самому дитячому майданчику бур’яни не ростуть, бо не встигають: діти витоптують. Але сміття тут буває. Прибиральником за власної ініціативи згодився бути пан Віктор. Двічі за сезон він обкошує територію, з сусідом Віктором кожного разу збирають 3-4 пакети сміття. Зі сторони вулиці Виговського пан Віктор зробив невеличкий квітничок та висадив плодові та декоративні дерева.

У минулому році у міському парку довели до ладу лавки: замінили зігнивші дощечки і прикрутили болтами. Те, що ми побачили зігнути так рейку могло не дитя, а якщо дитя, то не дитина. Так і хочеться сказати: Сила є аби до неї ще розуму.

На зупинці громадського транспорту «провулок Партизанський» після рясних дощів впав вказівник автобусна зупинка. Погано що впав, але добре, що нікого не травмував.

Недавно побували у Верболозах і наша дорога розділилася на «до горба» і «після». Горба не того, що біля автобусної зупинки-«привида» в Іванківцях, а того горба, що після ставу між Іванківцями і Вернигородком. До горба дороги практично немає, після горба, на території Глуховецької громади, дорога є. У Вернигородку зупинки автобуса на всі напрямки, простенькі і доглянуті. Між Вернигородком і Верболозами дорога — хоч яйцем коти. Може й на села нашої громади вже прийшов час звернути увагу. Вони заслуговують кращої долі і кожна сільська громада прийшла до міської не з пустими руками. Ні дорогу до горба, ні зупинки-«привида» у Іванківцях ми не фотографували. Сподіваємося, що нова влада нашого міста зверне на села увагу без фотографій. На світлині дорога між Вернигородком і Верболозами

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.