Приїхала Наталя провідати батьків і не зрозуміла, куди приїхала

• Коли ми були у ГО «Міцний тил» в Іванківцях, в розмовах про те, про се волонтерка Катерина Коваль запитала: «А ви бачили, яку на «горбу» Віктор Іванович автобусну зупинку зробив і ще поставив каркас на зупинці біля лісництва?»

Кожне село має якісь свої народні місцеві назви. В Сестринівці — це «Куток», у Махаринцях — «Пеньківка», «Фінляндія», у Іванківцях — це історичний «горб». Якщо трохи зануритись в історію, то мабуть років з 50 тому на «горбу» і біля лісництва поставили дві добротні на той час автобусні зупинки. Біля лісництва зупинка бела зелена з дерева, а на «горбу» зупинку з цегли побілили. За стільки часу на них і шифер потріскався і лавки сидіння згнили, та й цегла і дошки не витримували, коли зупинки чимось комусь не догодили, ламали їх самі люди. Хто дав зупинкам-розвалюхам назви «білий і зелений привид» нам не відомо. Перший раз ми їх почули від іванківчан років десять тому.

Куди ми не зверталися, чули відповідь «так зупинки то не наші». Потім війна з орками. Автодор, якщо міг щось робити, то за поганого фінансування тільки за співфінансуванням з місцевою владою.

За розповідями місцевих, в селі є «палочка-виручалочка» місцевий підприємець Віктор 

Сагайда. Але після того, як він відремонтував в селі дорогу і отримав за неї на горіхи, сам не проявляє ініціативи, а чекає, коли його просять допомогти. Як було з оновленими зупинками ми не уточнювали. Головне, що одна із двох зупинок вже стоїть і радує око іванківчан.

Пані Наталя, яка 22 роки жила у Іванківцях, приїхала з Києва, щоб провідати батьків. Вийшла вона з автобуса на «горбу» і не відразу зорієнтувалася.

— Побачила перед очима незнайому зупинку і перше, що прийшло в голову: куди це я приїхала? Вже коли роздивилася ліс, садок, і наш горб — все наше знайоме і рідне. Зайшла всередину зупинки: все до ладу та ще й з дорожньою розміткою. Єдиний мінус — для мене трохи лавка високо, а в мене зріст 166, — розповіла нам свої пригоди в день приїзду до батьків пані Наталя.

Майже годину ми чекали на зупинці, щоб знати ще чиюсь думку про оновлену зупинку, тільки в цьому плані нам не пощастило.

Поки чекали на зупинці, звернули увагу, що гілки дерев, які перешкоджали добрій видимості, обрізали, а в сторону Вернигородка трохи заросло. По трасі на горб вилітають автівки під 80 і більше сотні, тож повертаючому з села наліво доводиться бути супер уважним.

Сагайда узбіччя дороги косить, а обрізати гілки дерев для кращої видимості дороги він не буде. Чия лісосмуга — наведіть там лад, щоб дорога мала кращу видимість.

 

 

  

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.