Козятин у кадрі: хости на стадіоні, рибалки, дідух та юні різьбярі

• Періодично ми об'їжджаємо наше місто, його околиці та околиці сусідніх громад в пошуках цікавих фото. Цього разу під приціл камер потрапили будні стадіону Локомотив, тротуар, зелений декор, дідух оберіг, рибалки та різьбярі Назар з Олександром. Два фото ми зробили на замовлення. 

Відкрили нашу фотосесію квіти хости на доріжках стадіону. Їх там працівники стадіону разом з своїм директором висадили вже мало не сотню. 

— В таку посуху без щоденного поливу ніяк, — каже один з охоронців стадіону пан Василь.

— У нас з директором навіть виникла дискусія. Він прихильник посадки на стадіоні дерев. Я кажу йому: одне другому не заважає. Хости — це ті квіти, які можуть рости на затінених ділянках.  Перших 20 кущів ми висадили біля доріжок з лавочками. Коли директор стадіону побачив, як від них стало затишніше, сам по хости вирушив і привіз їх стільки, що роботи на весь деньки вистачило. На стадіоні під вечір багато молоді і це та наша молодь, яка бачить, що тут прибрано і старається не засмічувати територію. 

Краса на стадіоні нас надихнула і ми стали шукати інші видовищні, зелені локації. Одне райське місце знайшли в південній частині нашого міста, друге з мешканцями лісової зони знайшли у мальовничому селі, що розкинулось на березі річки Гуйва.

Господарем того звіринця є відомий місцевий аграрій. Нам відомо, що Віктор Болеславович від самого початку повномасштабної війни став надійною технічною опорою для наших захисників. І військовим допомагає,  і любов до природи у нього не зникла. 

Ще один «подільський чудо зоопарк» ми знайшли у Козятинському територіальному центрі.

На ринку Василя Земляка нам сподобався дідух-оберіг. Та краса потягнула на триста гривень. Якщо зважити, що на народження дідуха йде пів дня, то його ціна мабуть того варта.

На водокачці ми помітили двох рибалок. Великим уловом хлопці не могли похвалитися. На їх переконання з вудкою краще можна відпочити, ніж просто сидіти на лавці. 

Хто тільки не говорить за дороги у нашому місті. Дороги і справді, що там гріха таїти, жахливі і його ямкові ремонти в тому числі. Нам сподобалась група тротуарників. Кажуть, так це ті самі, що роблять ямковий ремонт. Може й ті самі тільки хлопці ПП « АК ІНВЕСТБУД» кладуть плитку, що по ній дітям приємно ходити. Так є мілкі погрішності, але загалом зроблено гарно.

Дідусь, який живе поруч з ЦРЛ, виходить часто на прогулянку. 

— Тротуарами з нерівностями важко мені ходити. Хлопці викладають плитку і мені було приємно, що кожного дня я додавав до своєї прогулянки декілька метрів ходьби рівним тротуаром, — казав 76-річний чоловік.

Останнє фото ми зробили у кабінеті різьбярів по дереву. Назар і Олександр займаються в гуртку центру дитячої-юнацької творчості всього півроку, а їх роботи стали призерами на обласній виставці. Роботи Назара були оцінені першою премією. Зараз у хлопця є мрія. Коли він був трохи молодшим, купив собі скриньку «черепашка». Зараз він хоче зробити її сам, значно більшою і значно кращою. Вкласти у неї всі тонкощі різьблення, яких навчив його наставник по різьбі пан Валерій. Шкода, що багато талановитих дітей не знають, що в центрі дитячо-юнацької творчості в кабінеті різьблення можна отримати зовсім безкоштовно майбутнью професію різьбяра, столяра, а при бажанні мати уявлення інших професій якими володіє наставник гуртка. 

Зробили ми два фото на замовлення і обидва недалеко від Талимонівського пляжу.

Безлад на дитячому майданчику має місце, але там, що можна було прибрати, вже прибрали. Це той випадок «як бабусю не фарбуй молодою вона не стане»

Туалет на пляжу, куди може впасти дитина. Так є така небезпека. Що тут сказати — маємо те, що самі наробили. Тут питання до того, хто зняв ще недавно добротний настил.    

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.