Кохання під час війни, небезпека під вікнами і небайдужість

Козятин у фото. Періодично ми об’їжджаємо наше місто і його околиці в пошуках цікавих фото. Цього разу під приціл камер потрапили аварійна береза, закохана пара та юні волонтери

Це фото ми зробили недалеко від території ЦРЛ. Хтось із людей з добрим серцем облаштував безпритульним собакам притулок, де чотирилапі могли сховатися від вітру, снігу і дощу. Щодо харчів, то проблем з ними у цих песиків і раніше не було. Якби для них ще й добрий господар знайшовся, собаки люблять бути при справі.

Про аварійну березу, що на вулиці Мазепи, вже стільки сказано і написано, що тільки диву даєшся, чому вона досі стоїть. Дерево комісійно оглянуте і підлягає видаленню. Коли до неї черга дійде — навіть у ЖКГ точно не знають, за планом кінцева дата — кінець поточного року, а поки мешканці вулиці при поривах вітру моляться Господу, щоб береза не впала.

Якось перед днем пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років ми заїхали до пам’ятника, що поруч із вулицею Ярослава Мудрого. Перед пам’ятною датою треба було знайти час, щоб плитку порівняти, або зробити так, щоб не доводилось нічого поправляти. Для прикладу, пам’ятки голодомору є на сільських кладовищах Козятина і Іванковець. Там так продумано, що в яку пору б не прийшов — там завжди порядок.

Це фото ми робили на прохання водіїв. На вулиці Ярослава Мудрого біля воріт входу до каплички вже накладено стільки гілля, що попереджувального знака майже не видно. «Якщо гілля не вивезуть і зарослі не розчистять, то й до біди недалеко», — переконували нас водії пан Андрій і пан Антон, і мабуть вони таки мають рацію.

Аліна з Олександром познайомилися і зустрічалися ще до війни. Після повномасштабного російського вторгнення Олександр пішов захищати рідну землю, свою родину і кохану дівчину. За цей час стосунки молодих людей тільки міцніли і коли Олександр приїхав з фронту у відпустку, вони вирішили стати сімейною парою. Ще до урочистої церемонії, вони пішли вклонитися на площі небесним янголам, а потім сфотографуватися на площі біля блакитних ялинок.

Хто не знає волонтерів на посту Влада, Іллю і Захара. Минулої неділі вони майстрували снігову бабу. 

— Ліпили снігову бабу не ми, а інші хлопці, але вона впала і ми з татом її підняли. Шкода, щоб пропала чиясь праця, — каже Захар.

Запитуємо у маленьких волонтерів, коли вже підуть на свій пост? 

— А ми вже були сьогодні і нам якийсь дядя дав дві тисячі гривень на ЗСУ. 

— А як звати того добродія?

— Ми не запитували його, подякували йому і він поїхав. 

Після снігопаду і похолодання найгіршими вулицями в нашій громаді стали всі другорядні вулиці та вулиця Винниченка, Щаслива, що в селі Козятині, і ділянка дороги вулиці Грушевського без твердого покриття. Про вулицю Винниченка складають анекдоти. Вулиця Щаслива не зовсім щаслива для пішоходів і водіїв. А частина вулиці Грушевського може ділити першість по слизькості з вулицею Василя Симоненка.

До нашої редакції було декілька дзвінків щодо непосипаних від льоду тротуарів.

Ще не так давно сніг з тротуарів комунальники прибирали з допомогою зеленого мінітрактора. Поки люди йшли на роботу, ним встигали очистити всі тротуари в центрі міста. Коли цього з якоїсь причини не роблять, тротуари посипають двірники. Але ж двірник не фокусник, який може набрати соляної суміші з порожньої ємності. Що було у ящиках, двірники висипали, а розвозили соляно-піщану суміш тільки у понеділок, 25-го листопада. Одне радує, комунальники знають, для чого спереду снігозбиральної техніки грейдерна лопата. Початок снігопаду комунальники відверто проспали, а потім на головних вулицях міста виправили становище.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.