«Винниченка не найгірша вулиця нашого міста, є гірші»

Нещодавно довелось побувати на вулиці Щаслива, зустрілися там з колишніми будівельниками паном Андрієм і Степаном. 

— От ви часто пишете за вулицю Винниченка, але ж вона не найгірша серед всіх вулиць нашого міста. Подивіться на нашу вулицю, крім назви Щаслива тут щасливого нічого немає, — розпочав розмову пан Андрій. — От через пару хвилин нею будуть везти до церкви Героя, який віддав своє життя за наше майбутнє. Хіба він заслужив, щоб ним перевертало на цих ямах. Про це напишіть, а ви взялися до тої Винниченка. Так, на Винниченка після дощів стояла вода і в тої ганьби є прізвище. Зараз там стічний канал прочистили і воду з дороги забрали. Зараз там нічого робити не треба. Це я вам кажу як будівельник і в ремонті доріг трохи розбираюся.

— Так це за логікою будівельника Винниченка не треба робити, а Щасливу треба?

— Та ні, ви трохи не так мене зрозуміли. На вулиці Щаслива до тепла також нічого не треба робити, тому що можна зробити тільки гірше. А десь як земля прогріється хоча б до плюс 8, можна буде запустити грейдер, тільки не просто запустити, а після грейдерування зрушений шар дороги ущільнити катком. Тоді це матиме якийсь ефект. Пройтися тільки грейдером і не вкатати дорогу — від того буде мало користі. 

— Так може й писати про вулицю Щасливу, зараз не треба, а десь на початку квітня?

— Ні, писати зараз треба, щоб влада в планах на майбутнє знала, що є така вулиця Щаслива і на ній жахлива дорога. Адже вони нею їдуть тільки в робочі моменти, а коли у них там будуть робочі моменти, ми ж не знаємо. Нехай знають, що на вулиці Щаслива дорога в дуже поганому стані. Зараз треба писати, бо в плани ремонту і цього року не потрапимо.

— Так влада планує ремонти доріг на декілька років наперед, — не погодились ми в цьому питанні з паном Андрієм.

— Влада нехай планує, як вона планує. А хто стукає — тому двері відкривають, — підключається до розмови пан Степан.

Вже вдома, листаючи сторінки фейсбук, знаходимо допис нашої землячки Діни Пузирей-Малахівської. Ось що вона написала: «Люди добрі, а за село Козятин і Бог забув. Перша вулиця від міста, яка починається від пожежної частини, бувша Тухачевського, а тепер Щаслива. Велосипедом проїхати неможливо, яма на ямі, таксисти відмовляються їхати, а кілька років тому перевернулась швидка допомога... Підняли краном і, знову тиша… Років десять назад люди зібралися і за свої кошти купили щебінь і гранвідсів, лопатами і сапами розгорнули по дорозі і засипали ями. А років шість назад пустили грейдер. Ось і весь ремонт за 25 років. Ми, жителі славнозвісної Щасливої, не просимо покриття, пустіть хоча б грейдер».

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.