«Нам треба вчитися у харків’ян, їх кожен день бомблять і у них срачів немає»

• Ранком другого січня на гарячу лінію нашого тижневика задзвонив телефон. «Сніг випав 30-го числа. Вже другий день Нового року, а автобусні зупинки досі не очищені» — сказав чоловік, що назвався Анатолієм. 

Козятинчанина вразила не стільки не очищені від снігу зупинки, як байдужість управління комунального господарства до того, що вони самі написали. 

— Читаю вам дослівно, що вони написали 29-го числа перед снігопадом, — каже Анатолій, — «Зимові погодні умови в Козятинській міській територіальній громаді вимагають злагоджених дій усіх, хто відповідає за утримання територій. Комунальні служби працюють у посиленому режимі, забезпечуючи розчищення доріг і тротуарів та проведення протиожеледних заходів. Водночас безпека руху та комфорт мешканців напряму залежать від належного утримання закріплених і прилеглих територій.

У зв’язку з цим нагадуємо балансоутримувачам, підприємствам, установам, організаціям, ФОПам та ОСББ про обов’язок своєчасно очищати свої території від снігу та льоду, мати необхідний інвентар і достатній запас матеріалів для проведення протиожеледних заходів…

Також звертаємо увагу, що відповідно до п. 6.28 Правил благоустрою, забороняється утворювати вали зі згорнутого снігу на тротуарах, проїжджій частині, пішохідних переходах та біля зупинок громадського транспорту, адже це ускладнює рух і створює небезпечні ситуації», — прочитав пан Анатолій і продовжив: — В ніч з 29 на 30 грудня пішов сніг, а дорогу на вулиці, куди привезли Героя, ніхто не почистив. Люди ставали в живий коридор у снігу. Сьогодні, 2 січня, більшість зупинок громадського транспорту до цих пір не очищені і на багатьох зупинках після проходження грейдера є насипані гребінці зі снігу. Поїдьте по автобусних зупинках і переконайтеся, що це саме так, — сказав Анатолій.

Почали ми огляд зупинок громадського транспорту з вулиці Червона калина. Там дійсно залишився вал з нагорнутого снігу і це є порушенням правил безпеки.

На автобусній зупинці «Героїв Чорнобиля», що більше відома  як «Зупинка Універмаг» ми не помітили чогось кричущого. Видно, що тут прибирають.

На зупинці, що навпроти, пасажири саме чекали маршрутку. На запитання чи у них є якісь скарги щодо стану зупинки, молода жінка з дитям на руках, задала зустрічне запитання: 

— А що, в якому стані зупинка зараз на часі? Я думаю, що ні. У нас на часі задонатити на ЗСУ, у мене чоловік воює, — сказала вона і сіла в маршрутку.

На момент нашого візиту на зупинку біля магазину «Козятин хліб», там наводив порядок працівник підприємства Євген. Столики і сидіння вже були очищені від снігу, а замість урни — поставлені картонні ящики.

На зупинці «Пошта» на лавочках сидять пасажири. Запитали чи не холодні сидіння?

— Ні, не холодні тому, що людей багато і сидіння не встигають охолонути. Комфорт майже як влітку, — з долею іронії відповів один із двох чоловіків.

Разом з тим ми стали запитувати наших земляків, чи на часі зараз, під час війни піднімати питання порядку на вулицях міста і на зупинках громадського транспорту чи може почекати? Дуже нам сподобалась відповідь матері загиблого воїна Дмитра.

— Ви бачили Харків, який обстрілюють рашисти кожного дня? У них вистачає сил у тих умовах влітку займатися квітниками, а в взимку — снігом. Допомагати нашим захисникам треба, тільки це не означає, що коли війна, ми маємо сидіти у смітті. Срачі — це не наше. Срачі — це і є рускій мір, якого нам не треба. І я думаю, що не для того мій син загинув, щоб заходити на зупинку транспорту через перемети, прикриваючись війною. Все у нас на часі, а для цього потрібно тільки бажання, — сказала мама Героя. Ми ще мали бажання переїхати через залізничні колії і проїхати вулицями Степана Бандери та Івана Франка та на одній із зупинок  побачили «вишеньку на торті». Хтось помочився прямо на зупинці. 

Ті факти, про які говорив пан Анатолій, при нашій перевірці мали місце. Зупинки, які мають накриття, переважно не прибрані.     

 

 

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.