Дороги посипають загадковою «зеброю» Водії і велосипедисти в розпачі.

• Небезпека. Почалася зима, а з нею погіршення ситуації на дорогах громади.
• Якщо в місті дороги більш-менш чистять і посипають, то за межами населених пунктів трапляються ділянки з суцільним льодом.
• Хто має слідкувати за станом доріг?

У понеділок, 3-го грудня, до редакції газети «RIA-Козятин» звернувся пан Сергій. «А чи не знаєте ви, хто має посипати дороги за межами населеного пункту? Рубаним шляхом — слизота, їду 20 км на годину. Перед моєю «Шкодою» впав велосипедист, хто б відповідав, якби я на нього наїхав?»

Обмінялися з гостем редакції номерами телефонів і журналіст пішов до Управління ЖКГ. З начальником управління Іваном Вовкодавом ми зустрілися, коли він збирався йти у службових справах до міської ради. На запитання читача отримали невтішну відповідь. 

— Після того, як було ліквідовано Козятинський район, дорогами за межами населеного пункту тепер опікується автодор. Тільки їм в зв’язку з військовим станом фінансування сильно врізали. Фінансування на обслуговування доріг місцевого значення за межами населеного пункту має виділятися з місцевого бюджету. Депутати про виділення коштів автодору для обслуговування доріг ще не голосували, — сказав начальник ЖКГ.

Сесія збереться в грудні. Можливо депутати всі питання порядку денного проголосують одноголосно. Але як так сталось, що досі цю проблему не вирішили? Знов у нас зима винувата, що прийшла неочікувано в кінці листопада? 

Чому дороги не посипані і коли чекати з моря погоди, ми з’ясували, тож пора  поїхати на згадану дорогу і подивитися, як водії Рубаний шлях долають.

Дорога без льоду закінчилась при виїзді з Козятина на розвилці Махаринці-Вернигородок. Далі дорога в сторону Махаринець нагадувала таку собі «зебру»: метрів тридцять посипаної дороги і метрів 50 — слизької. Перед переїздом 1009 км і після нього посипана дорога добре. Те саме можна сказати про переїзд Махаринецької гілки. За переїздом в сторону Махаринець «зебра» вже інша: метрів 30 посипаної дороги і метрів 100 — слизької.

 Від водія Вадима стало відомо, що: 

— В сторону Махаринець можна їхати із швидкістю 40 км на годину, в сторону Козятина цією ж дорогою їхати 20 — трохи боязко. Коли немає зустрічного транспорту,  можна їхати посередині дороги швидше, а коли стаєш на свою смугу, то зносить на узбіччя, — розповідає водій Вадим. 

— Чи їдуть велосипедисти такою дорогою?

— Ой, не питайте! Велосипедисти взимку — це біда. Їх називають каскадерами, тільки які вони каскадери, якщо валяться з тих велосипедів перед колесами автівок? Велосипедистів треба об’їжджати з добрим запасом. Вони з велосипедами падають дуже часто, а при такій дорозі їх треба об’їжджати на найменшій швидкості, — відповів водій.

Добре, що свого двоколісного залишили біля переїзду, а то б і журналісту від Вадима влетіло б.

Прямо з дороги зателефонували пану Сергію, що звертався в редакцію, й розповіли, що на Рубаному шляху дорогу таки трохи посипали.

 — Хіба то посипка, коли є слизькими великі ділянки дороги? Ось перед вашим дзвінком читав, як поліцейські дбають про безпеку дорожнього руху. Склали б поліцейські акт на тих, хто має дороги посипати, може б іншого разу так не робили. Знали б, що буде покарання гривнею. Водіїв за порушення на дорозі притягують до відповідальності, тих, хто має забезпечувати безпеку руху на дорозі, також треба притягувати до відповідальності, —  сказав на завершення нашої розмови пан Сергій.

ВРІЗ: Дорога в сторону Махаринець нагадувала таку собі «зебру»: метрів тридцять посипаної дороги і метрів 50 — слизької

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.