«Хочеться, щоб це пам’ятне місце не поповнювалося новими портретами та іменами»

Скрін-шот із відео, опублікованого на ютуб-каналі «Махнівка-ТВ»

• У Махнівці доповнили Алею слави і пам’яті захисників України Махнівської громади.
• Відкрили ще чотири пам’ятні світлини загиблих Героїв

У п’ятницю, 2 травня у Махнівці відбулося відкриття пам’ятних світлин мешканців громади, що загинули в російсько-українській війні. Мітинг почав Гімн України. По тому хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, життя яких забрала війна.

До слова запросили голову Махнівської сільської ради Павла Кузьмінського та начальника відділу освіти, культури та спорту Інну Поліщук. Голова громади подякував присутнім за те, що вони знайшли час, аби вшанувати пам’ять односельчан, які загинули за Україну і висловив слова вдячності рідним загиблих за те, що вони виростили таких дітей, синів, батьків.

— Неможливо висловити біль втрати, але поки ми будемо пам’ятати наших захисників та захисниць, вони будуть живі для нас, — сказала Інна Поліщук, начальник відділу освіти, культури та спорту. — Ми схиляємо голови у скорботі за ними, а також перед родинами загиблих. Дякуємо вам за виховання справжніх патріотів. Дуже хочеться, щоб це пам’ятне місце не поповнювалося новими портретами та іменами, щоб сім’ї оминали біль і втрати, а всі наші захисники поверталися додому живими.

Алею слави і пам’яті захисників України доповнили портретами чотирьох Героїв з Махнівської громади. Це Євген Гурський, уродженець Бердичева, який згодом переїхав з мамою до Тернівки. Після навчання у місцевій школі він вступив до училища в Бердичеві, де вивчився на кухаря. У 2020 році Євгена призвали в армію. Під час проходження строкової служби він підписав контракт із ЗСУ. Загинув в аварії на Донеччині, під час пересування по службі. Йому назавжди залишиться 23 роки.

Олексій Бобик народився у Молодіжному. Навчався в школі у Безименному. Із 2017 по 2019 рік проходив строкову службу. Потім працював у Молотківцях на місцевого підприємця. У лютому 2024 року Олексія призвали до лав Збройних сил України. Він був оператором-розвідником. Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Йому назавжди залишиться 26 років.

Микола Лавренюк народився у Марківцях. Навчався у школі в Махнівці, потім поїхав до Бердичева, де вивчився на токаря в місцевовму училищі. Працював на різних роботах. У червні 2024 року Миколу призвали до ЗСУ. Був розвідником-сапером. Загинув на Харківщині під час облаштування засідки та стрілецького бою з ворогом. Йому назавжди залишиться 33 роки.

Сергій Сторожук народився у Тернівці. Після випуску з місцевої школи навчався спершу у Бердичівському коледжі, а потім — у Вінницькому державному педагогічному університеті. До 2013 року працював у місцевій школі, викладав фізкультуру, трудове навчання та креслення. Після того, як навчальний заклад закрили, Сергій працював на землі. У жовтні 2023 року його призвали до лав Збройних сил України. Був стрільцем. Загинув у Запорізькій області під час ворожої атаки дронами. Йому було 50 років.

Світлини загиблих Героїв відкрили їх рідні. По тому діти виконали перформанс «Свічки пам’яті» і поставили до портретів Героїв лампадки. Отець Володимир провів освячення пам’ятних світлин. По завершенню мітингу присутні поклали квіти до портретів Героїв.

Додамо, що Алею слави і пам’яті захисників України відкрили у грудні 2024 року. Її облаштували у парку в Махнівці.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.