Симптоми сказу у тварин: як розпізнати хворобу та діяти (Новини компаній)

Сказ — це небезпечне вірусне захворювання, яке вражає центральну нервову систему теплокровних тварин і людини. Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше при укусах.

Захворювання має високу летальність, тому важливо своєчасно розпізнати симптоми сказу у тварин та знати, як діяти в разі підозри на сказ.

Симптоми сказу у тварин

Сказ проявляється у кількох стадіях, і його симптоми можуть змінюватися залежно від фази розвитку хвороби. Виділяють три основні стадії: продромальну, збудження та паралічу.

1. Продромальна стадія (початкова):
   • Зміна поведінки: лагідні тварини стають агресивними, а агресивні — пасивними.
   • Втрата апетиту або спроби їсти неїстівні предмети.
   • Посилена слинотеча.
   • Нервозність, страх або занепокоєння.
2. Стадія збудження (агресивна):
   • Надмірна агресія та напади на людей або інших тварин.
   • Гучний і частий гавкіт, схожий на хрипкий чи витягнутий.
   • Гідрофобія (страх води), що проявляється у небажанні пити чи наближатися до води.
   • Підвищена чутливість до світла, шумів або дотику.
3. Стадія паралічу (кінцева):
   • Слабкість м’язів, особливо у кінцівках.
   • Опущення щелепи, неможливість ковтати.
   • Параліч дихальних м’язів, що призводить до смерті.

Як сказ передається?

Основним шляхом передачі вірусу є укус інфікованою твариною. Вірус потрапляє в організм через пошкоджену шкіру або слизові оболонки. Найпоширеніші носії сказу — це дикі тварини, зокрема лисиці, єноти, кажани та вовки. Домашні тварини, такі як собаки й коти, можуть заразитися під час контакту з хворими дикими тваринами.

Як боротися зі сказом?

Сказ є невиліковним захворюванням у тварин, але його можна запобігти за допомогою профілактичних заходів:

1. Вакцинація.
   • Регулярна вакцинація домашніх тварин є найефективнішим способом профілактики.
   • У більшості країн вакцинація собак і котів є обов’язковою.
2. Контроль контактів.
   • Уникайте контактів домашніх тварин із дикими або безпритульними тваринами.
   • У разі підозри на контакт з хворою твариною зверніться до ветеринара.
3. Своєчасна ізоляція.
   • Якщо у тварини спостерігаються симптоми, схожі на сказ, негайно ізолюйте її.
   • Не намагайтеся лікувати або взаємодіяти з твариною самостійно.

Що робити при підозрі на сказ?

1. Укус тварини:
   • Негайно промийте рану водою з милом протягом 10–15 хвилин.
   • Обробіть рану антисептиком (спирт, перекис водню).
   • Зверніться до лікаря для призначення постконтактної профілактики.
2. Контакт з хворою твариною:
   • Уникайте подальшого контакту.
   • Повідомте ветеринарну службу про інцидент.
3. Тварина з підозрілими симптомами:
   • Ізолюйте тварину в безпечному місці.
   • Викличте ветеринара для огляду і, за потреби, лабораторного аналізу.

Важливість постконтактної профілактики

Для людей, які мали контакт з потенційно зараженою твариною, надзвичайно важливо отримати серію антирабічних щеплень. Постконтактна профілактика ефективна, якщо її розпочати до появи симптомів.

Як запобігти поширенню сказу?

• Проводьте вакцинацію домашніх тварин згідно з графіком.
• Уникайте контакту з дикими тваринами, навіть якщо вони здаються дружніми.
• Підтримуйте чистоту навколо житлових зон, щоб уникнути приваблення диких тварин.
• Інформуйте місцеву громаду про важливість вакцинації та безпечної поведінки з тваринами.

Сказ — це серйозна хвороба, яка вимагає підвищеної уваги та своєчасної реакції. Симптоми захворювання у тварин можуть варіюватися, але головне — вчасно їх розпізнати. Дотримання профілактичних заходів, вакцинація та швидка реакція на підозру захищають не лише тварин, а й людей від небезпеки. Завжди консультуйтеся з ветеринаром у разі сумнівів або підозри на сказ у домашнього улюбленця.