«Вона — людина-усмішка». Пам'яті Лілії Крилової

• У четвер, 13 жовтня, містом прокотилася сумна звістка. Перестало битися серце 53-річної козятинчанки Лілії Крилової.
• Свого часу вона працювала у нашій газеті.
• Цікавилася історією рідного краю, була активною і життєрадісною

«Із сумом повідомляємо, що 13 жовтня на 54 році життя померла депутат Хмільницької районної ради 8 скликання Крилова Лілія Анатоліївна, людина прекрасної душі, відкритого доброго серця. Хмільницька районна рада висловлює щирі співчуття рідним та близьким покійної. Неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної людини. Поділяємо ваше горе, світла пам’ять про Лілію Анатоліївну назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять», — таке повідомлення з’явилося на сторінці Хмільницької районної ради перед вихідними.

Новина про раптову смерть Лілії Крилової шокувала багатьох козятинчан, адже чимало людей у місті були знайомі з нею особисто. Все життя Лілія прожила у Козятині. Навчалася у школі №1. У другій половині 80-их років, коли в місті щойно відкрили школу №4 (сучасний ліцей), почала там працювати.

— Ми познайомилися з Лілією саме в четвертій школі, — розповідає Лілія Макаревич, директорка Музею історії міста. — Колись я працювала в будинку культури і директор школи №4 Володимир Подрєз запросив мене вести танцювальний гурток. Там проводили дитячі ранки і на цих ранках Лілія грала Снігурку. Вона була така красива, що не можливо було відвести очей. Як Снігурочка з фільму Островського. Личко біленьке, така мила. Їй дуже личив цей образ.

Пізніше Лілія Крилова пов’язала своє життя із журналістикою. На початку 2000-них вона долучилася до команди газети «RIA-Козятин», де працювала впродовж декількох років. Серед публікацій Лілії було чимало статей історичної тематики. Вона цікавилася минулим рідного краю і досліджувала багато тем, серед яких і історія старої єврейської школи, яка функціонувала у Козятині на початку минулого століття, і життєпис родини Лехно-Васютинських, яким належали землі сучасного Козятина. Коли у місті відкрили Музей, Лілія Крилова стала однією з перших поповнювачів фондів.

— Серед наших перших експонатів, які подарувала нам Лілія Крилова — крісло у залі Віктора Іванова, італійська тарілка із старовинного сервізу і предмети періоду Другої світової війни, які дідусь приніс із фронту: поїлка для шпиталю, декілька столових приборів і тарілка, — каже Лілія Макаревич. — Лілія Крилова завжди підтримувала музей, вона регулярно до нас приходила і приносила різні речі. Ділилася з нами деякими історичними матеріалами.

Згодом у місті відкрили нову газету «Моє місто Козятин», де Лілія Крилова стала редактором. Працювала вона і у відділі внутрішньої політики Козятинської районної державної адміністрації. Пізніше стала помічницею народного депутата Петра Юрчишина. Останнім часом працювала директором Козятинської філії Вінницького центру соціальної реабілітації дітей з інвалідністю «Промінь».

У 2020 році Лілія Крилова стала депутаткою Хмільницької районної ради. А до цього була депутатом Козятинської міської ради.

— Ми з Лілією були депутатами шостого скликання в нашій міській раді, — розповідає Таїсія Радіна. — Вона була людина-усмішка. Завжди позитивна, усміхнена. Від неї йшла позитивна енергія. Вона допомагала за першої ж нагоди, відгукувалася на чужий біль. Ми просто шоковані тим, що її вже немає. Хоча ми були у різних партіях, але цієї опозиції ніколи не відчувалося. Ми завжди зустрічалися, обговорювали будь-які питання, знаходили спільну мову. Лілія — людина із золотим серцем. Дуже боляче втрачати таких людей.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.