Помер ветеран війни Василь Копійко

• Василь Копійко — людина, відома далеко за межами колишнього Козятинського району.

• Ще будучи малим хлопцем він став партизаном-розвідником, після війни розбудовував Дубові Махаринці та Блажіївку.

• У вівторок, 15 лютого, на Стрітення Господнє перестало битися його серце.

• Пам’яті людини з великої літери

Василь Копійко родом з Тульчинського району. Народився у 1929 році в багатодітній родині — окрім нього, у мами з татом було ще трійко діточок. Ще зовсім юним його застала війна. Не вагаючись ні миті, Василь Копійко став партизаном. Тоді йому було всього лиш чотирнадцять.

— Його сестричка старша, Мотря Копійко була партизанкою і він виконував доручення підпільників, — розповідає Жанна Козаченко, вчитель Дубово-Махаринецької школи. — За це Василь Копійко був удостоєний звання піонера-героя. І настільки він був людина скромна, що про це навіть ніхто не знав. Були у нас у школі загони пошукові. І я зі своїм загоном, зараз ці діти вже мають давно своїх дітей, ми робили зустріч з ним, збирали інформацію. Це було мабуть більше двадцяти років тому. І тільки тоді ми дізналися, що він — піонер-герой. Він показав нам своє посвідчення. А то він навіть зі скромності не казав нікому.

Василь Копійко мав численні нагороди державного рівня. Та свою першу і найголовнішу отримав ще у 15 — «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні». Пізніше відслужив в армії. До Дубових Махаринець переїхав у 50-тих роках минулого століття. Його направили агрономом до місцевого колгоспу.

— Такий він приїхав в кирзових чоботях, — каже Жанна Козаченко. — Тут одружився, дружиною його була Марія Копійко, в дівоцтві Бесараба. Вона багато років працювала директором нашої школи Дубово-Махаринецької.

Через деякий час Василь Копійко став головою колгоспу. На той момент це був колгосп-мільйонер. Дубові Махаринці і Блажіївка процвітали — будувалися школи, дитячі садки і не тільки.

— Дуже багато зробив для села, — продовжує Жанна Козаченко. — Побудував школу сучасну в Дубових Махаринцях, завдяки йому така сучасна гарна школа. У Блажіївці він багато зробив для побудови школи. Дуже гарний дитячий садочок був. Там і світло проводили, і гаражі величезні побудували, ангари великі. І в нас в селі був будинок, де була баня, сауна. Асфальтовий завод був при Копійці, але потім почалася Перебудова і воно все зійшло нанівець. Квартири він будував, роздавав молодим спеціалістам. При ньому і будинок для людей похилого віку будувався, лікарня сучасна буда побудована. Спеціалістів було багато — не тільки дитячий лікар і терапевт, а і стоматолог був власний.





Будучи на пенсії Василь Копійко часто навідувався до школи у Дубових Махаринцях, спілкувався з дітьми, розповідав про свій життєвий досвід. У селі кажуть, що він був людиною дуже відповідальною, мав добру душу. Навіть на заслуженому відпочинку йому ніколи було нудьгувати — його часто запрошували на різні заходи. Крім того, Василь Копійко був головою місцевого осередку ради ветеранів.

Староста Дубово-Махаринецького старостинського округу Катерина Романчук теж каже, що Василь Копійко був хорошою людиною.

— Все життя він працював з людьми в колгоспі, — розповідає Катерина Романчук. — Як пенсіонер мав свої турботи, часто їздив в район, де спілкувався зі спілкою ветеранів. Хороша він був людина, мав багато друзів. Коли був головою колгоспу, тоді і ферми будувалися. Він правильно скеровував роботу, що за рахунок колгоспу і садочки, і школа були побудовані. Робив для людей.

Разом із дружиною Марією Василь Копійко прожив душа в душу багато років, хоч дітей у подружжя і не було. Марвч померла вже давно. Їй на той момент було більше 90 років. А Василя останні роки доглядали племінники, багато йому допомагали. У вівторок, 15 лютого перестало битися серце відомого на Козятинщині агронома. Василь Копійко відійшов у вічність на День народження своєї коханої дружини.

— Він дуже світла, дуже чиста, гарна людина, багато зробив, великий слід залишив на землі, — підсумовує Жанна Козаченко, вчитель Дубово-Махаринецької школи. — Не дарма Бог забирає на великі релігійні свята тільки таких людей з чистою душею. Він людина великої душі, людина з великої літери.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.