«Надто дорогою ціною дається нам перемога». Громада попрощалася з загиблими Героями

«Надто дорогою ціною дається нам перемога». Громада попрощалася з загиблими Героями
  • Громада на колінах в останню путь провела героїв Володимира Кравченка та Володимира Цимбаровича. Козятинці стали воїнами небесного війська. Вічна пам'ять!

«Провести в останню путь наших героїв-захисників Володимира Олександровича Кравченка та Володимира Вацлавовича Цимбаровича на центральній площі Козятина зібралися рідні, близькі, друзі, колеги, однокласники, сусіди, адміністрація Козятинської міської ради, духовенство Козятинської громади, — цитуємо повідомлення Козятинська міська ТГ. — Важко сприймати смерть наших захисників. Ще важче знайти слова втіхи та підтримки для рідних, близьких та знайомих наших героїв. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо. На жаль, надто дорогою ціною дається нам перемога – ціною життя мужніх українських захисників, які в жорстоких боях відвойовують свободу та незалежність нашої країни. Ніколи не пробачимо ворогу! А своїх Героїв пам’ятатимемо завжди»!

Володимир Вацлавович Цимбарович народився 25 травня 1977 року у селі Козятин. Після закінчення школи вступив до Козятинського залізничного училища, потім відслужив строкову військову службу.

Відео дня

16 вересня 2022 року був призваний на службу до військової частини А 7085 та зарахований солдатом у 3-тє відділення кулеметного взводу 2-ї стрілецької роти.

25 листопада 2022 року вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, під час бойових дій на південно-східній околиці населеного пункту Райгородок Харківської області Володимир загинув.

«Мріяв бути міліціонером, але доля вирішила інакше — він став залізничником і довгий час працював у депо, — зазначають у повідомленні ТГ. — Разом з дружиною виростив двох синів, а нещодавно отримав почесне звання — дідусь. Не встиг Володимир насолодитися любов’ю до онука. Але онук буде знати, що його дідусь — справжній герой. Володимир був гарним сином, добрим та чуйним батьком, люблячим чоловіком та вірним другом, який в будь-яку хвилину міг прийти на допомогу».

Володимир Олександрович Кравченко народився 15 березня 1998 року. Навчався у 3-й школі. У Козятинському залізничному училищі здобув професію «Слюсар з ремонту автомобілів».

У 2016-2019 роках пішов далі вчитися у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій, де отримав спеціальність «Механік». 

Закинула його доля у Київську область, Бучанський район, с. Копитів, там він і працював вантажником в АТБ-маркеті.

20 листопада 2022 року був призваний на службу до військової частини А-1910, а 25 листопада близько 15.00 – 16.00 години солдат стрілець-снайпер десантно-штурмового відділення, десантно-штурмової роти під час танкового обстрілу неподалік с. Червонопопівка Кремінського району Луганської області отримав поранення не сумісні з життям.

«У нього було багато планів на майбутнє та багато мрій. Він був дуже добрим, щирим, чуйним, люблячим сином, братом, онуком», — кажуть про Героя в громаді.

 

Читайте також:

У Козятинській громаді День жалоби: в останню путь проводять загиблих воїнів

Жалоба. На війні загинули наші земляки, Герої — Володимир Цимбарович та Володимир Кравченко

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (14)
  • Нина Кучерявая

    Вічна пам'ять героям. Співчуття рідним.
  • Сергій Сергій

    Вічна пам'ять Героям 😥
  • Олег Петров

    Сумно спостерігати за тим що відбувається в Україні, Україна без українців ось і весь вінець слросят поросят пам'ятай про це!!!
  • Леся Джерук

    Вічна пам'ять Героям!

keyboard_arrow_up