Козятинчанки, які побудували успішний бізнес

• Познайомимо вас із трьома жінками-підприємицями нашого міста.
• Вони працюють у різних сферах — кулінарія, б’юті-послуги та хореографія, але є дещо спільне, що їх об’єднує.
• Кожна свого часу працювала на державній роботі, але в один момент вирішила кардинально змінити своє життя. Що спонукало зробити цей крок, із якими труднощами зіштовхнулися — розповіли козятинчанки

Надія Бортюк — керівник танцювальної студії, хоча колись мріяла стати режисером, але життя внесло в плани свої корективи. Так вона потрапила у світ хореографії. Здобула відповідну освіту і стала ділитися мистецтвом танців зі своїми учнями. Як хореограф Надія працює з 2003 року, а власний танцювальний колектив створила у 2007-му. 

— Я працювала у колективі «Зорянка», потім я була репетитором, керівником студії бального танцю і довгий час працювала в цьому дуже крутому оточенні, — розповідає Надія Бортюк. — Але у мене вже довгий час жевріло бажання бути окремою складовою. А потім я народила свого другого сина Матвія у 2015 році. Коли я прийняла рішення, що я відділяюся, мене ніхто не попереджав, ніхто не казав, що буде важко. Адже коли ти працюєш на когось, ти маєш певні бонуси, бо відповідальність ти повністю на себе не береш.

«Більше ризикуй»

Деякий час Надія ще залишалася у Міському будинку культури, де працювала на 0,5 ставки. А потім вирішила остаточно піти з державної роботи та відкрити підприємницьку діяльність. Зізнається, найважче було в перший рік.

— Переді мною стояли дуже великі виклики, — продовжує Надія Бортюк. — Перш за все, потрібно було шукати приміщення, яке б відповідало вимогам. Приміщення я знайшла і почала його орендувати, але зіштовхнулася з другим важливим викликом — фінансовим. У школі мене ніхто не вчив фінансовій справі, що таке заощадження. Я це все опановувала поступово. Вести бізнес — це непросто. Ти повинна все враховувати, особливо ризики, про які тобі ніхто не говорить, а коли вони з’являються, то вибач, ти сама вирішила це все робити. Це було важко, як човен у штормі, який здіймають хвилі то вверх, то вниз. Але я дуже вдячна своєму чоловікові, який сказав мені: «У тебе все вийде». Завдяки своїй сім’ї я трохи видихнула. До того ж, навколо мене було оточення моїх учнів та батьків, які мені вірили.

Сьогодні хореографічна студія Надії працює за чотирма напрямками танців: класичний, народний, бальний та сучасний. Її відвідують не лише діти, а й дорослі.

— Що би я змінила, якби я у 2024 році почала робити свій бізнес? Скажу так — не боятися і робити, — додає Надія. — Мені потрібно було тринадцять років, щоб усвідомити, що треба відділитися і працювати самій. Якби я це зробила раніше, я би мала інший результат. Що б я собі сказала? Більше ризикуй, довіряй своїй інтуїції.

Зробити вибір допоміг конкурс

Альона Гоменчук — власниця студії дизайну нігтів. У цій професії вона вже двадцять років. Починала як приватний майстер у перукарні. 

— Я думала, залишатися на державній роботі чи відкривати підприємницьку діяльність, — розповідає Альона. — І вирішила спробувати, чого я варта у сфері манікюру. Я подала три заявки на міжнародний чемпіонат, який проходив у Одесі і сказала собі — якщо виграю хоча б в одній номінації, значить я майстер. Місяць підготовки, купа нервів. Через місяць мені приїхали три кубки — я взяла усі номінації, на які подавалася. Я була на першому місці, росія — на другому, Франція — на третьому. Тоді я прийняла рішення звільнитися з державної роботи і відкрити підприємницьку діяльність.

Із салону, де Альона працювала як приватний майстер, теж довелося піти, тому що там вона не бачила можливостей для розвитку. Жінка звернулася до центру зайнятості, але замість того, щоб просто отримувати соціальну виплату, написала бізнес-план, захистила його, пройшла тижневі курси у Вінниці і отримала допомогу від держави на відкриття власної справи.

— Перший мій кабінет був у торгівельному центрі, зовсім невеликий, — згадує Альона Гоменчук. — Я його створила сама під сходами на горище: відгородила собі двері, визначила, де буде вивіска, де буде столик. Перший мій стіл був довжиною в метр. На сходах стояв сухожар.

Через рік довелося шукати нове приміщення. Тоді підприємиця переїхала до іншого торгівельного центру, орендувала кабінет і почала не лише сама робити манікюр, а й відкрила курси для жінок, які мали бажання навчатися дизайну нігтів. Так у Альони з’явилася ідея розширити свій кабінет до студії. Зізнається, дещо вагалася, адже потрібно було знайти майстрів, орендувати більше приміщення, закупити обладнання, розширити види діяльності і платити додаткові податки. Але жінка ризикнула, попри те, що це було в пандемію коронавірусу і відкрила студію

— Найважче за цей час було пережити вимкнення світла, — ділиться Альона Гоменчук. — Коли були перші відключення електрики у 2022 році, якби не власник приміщення, я б закрила студію. Ми сиділи з адміністратором у темряві. Я позичила один генератор і зламала, позичила другий і теж зламала. Наші клієнти приносили із собою бензин, щоб заправити генератор. Я сказала власнику приміщення, що не маю стільки прибутків, щоб купити самій потужний генератор, а він на той момент коштував щонайменше 70 тисяч гривень. І його ще потрібно заправляти. Це було важче, ніж пережити карантин і початок повномасштабного вторгнення, коли я платила оренду за пусту студію. Мені дали тільки 50% знижки на перший місяць. Але власник приміщення купив потужний генератор і на сьогодні у нас стоїть генератор орендодавця і наш особистий.

Краще починати з нуля

Анна Пасічник — власниця кав’ярні. За фахом вона вчитель трудового навчання, але багато років працювала у нашому училищі майстром з виробничого навчання кухарів-кондитерів. Потім пішла в декретну відпустку і почала робити торти на замовлення.

— Свій перший торт, двоярусний, оздоблений мастикою, я зробила племіннику на рік, — розповідає Анна. — Наступний — своєму сину на пів року. І я почала отримувати замовлення. 

Згодом Анна стала співпрацювати з різними кав’ярнями, які замовляли жінці десерти. Так було близько десяти років. Кав’ярня, яка сьогодні належить Анні, була одним із тих закладів, для яких жінка випікала смаколики. Через деяких час колишня власниця кав’ярні запропонувала Анні викупити бізнес.

— Ми з чоловіком порадилися і вирішили піти на цей крок, — продовжує Анна Пасічник. — Але кав’ярня — це не тільки десерти, це ще й кава. Ми запросили фахівця з Луцька, який провів для нас майстер-клас з роботи бариста. Коли ми викупляли бізнес, ми мали певні заощадження і щойно віддали борги, почалася пандемія коронавірусу. У мене в кав’ярні площа 44 квадратних метри, потрібно було платити оренду, а можна було продавати напої тільки на виніс. Хоча люди хотіли прийти, посидіти, поспілкуватись і з’їсти до кави тістечко.

Пандемія стала першим викликом для бізнесу Анни. Другим стало повномасштабне вторгнення росії. Анна з дітьми поїхала за кордон, а чоловік мусив навчитися пекти тістечка, щоб кав’ярня працювала далі.

— Тиждень чоловік посидів вдома, а потім каже — піду варити каву, — каже жінка. — Люди на каву приходили, але всі хотіли випічки. І ми з ним по вайберу пекли тарталетки, йогуртовий торт, снікерс, «Павлову». Він так «Павлову» зробить, що я навіть не зроблю.

Через деякий час Анна повернулася і продовжила вести свою справу. 

— Якби я починала бізнес зараз, я б не купувала готовий бізнес, а починала з нуля. Тому що дуже важко виправляти помилки попередніх власників. Я б спочатку вивчила фінансову грамотність і лише після цього відкривала бізнес, — підсумовує Анна.

Стали спікерками на «Стаді-тур»

Надія Бортюк, Анна Пасічник та Альона Гоменчук розповіли про свій бізнес на «Стаді-тур», який організувала ініціативна група «Літо» в рамках проєкту «Посилення голосу жінок в громадах». Проєкт втілює громадська організація «ВІСЬ» спільно з «CARE.Ukraine». У його рамках в Козятині проводять безкоштовні тренінги та майстер-класи для жінок.

«Стаді-тур» став четвертим заходом, організованим ініціативною групою «Літо». Під час нього козятинчанки відвідали п’ять локацій бізнесу, які започаткували жінки.

 

Читайте також:

У Козятині відкрився інформаційний пункт підприємця. Контакти та адреса

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.