За місяць війни Козятинщина втратила дев’ятьох Героїв, серед них — одна дівчина

Олена Удвуд

Героїчний спротив українського народу проти росії триває вже тридцять четверту добу.
За цей час на війні загинули дев’ятеро військових із колишнього Козятинського району.
Це більше половини від тієї кількості бійців, які полягли в бою за усі вісім років від початку АТО до повномасштабного вторгнення росії

Кривава війна, яку розв’язала проти нашої держави росія, забирає життя наших людей. Звістки про втрати, від яких крається серце, надходять чи не щотижня. Кожен наш воїн, який загинув — це непоправна втрата не лише для Козятинщини, а й для всієї України.

Перша страшна новина сколихнула наші громади на третій день від початку повномасштабної війни. Захищаючи Україну, загинув Дмитро Коваль із Глуховець. Йому було всього лиш 22 роки.

Відео дня

На початку березня знову сумна звістка — в бою у Запорізькій області загинув Олександр Дробінчук, уродженець Вернигородка Глуховецької територіальної громади. Цьогоріч йому мало б виповнитись 36 років. Без батька залишилося троє дітей. Бійця поховали у Калинівці, оскільки саме там він проживав. Громада провела Героя в останню путь 5 березня.

А вже наступного дня нас всіх приголомшила новина про ракетний обстріл Вінницького аеропорту. Під завалами летовища загинуло десять людей — шестеро цивільних та четверо військових. Пізніше стало відомо, що один із бійців, який втратив життя внаслідок ворожого авіаудару по аеропорту — козятинчанин Віктор Чернюк. У мирний час він працював на залізниці. Йому було 36. Без батька залишилося двоє дітей. Поховали бійця 9 березня на центральному кладовищі Козятина.

Наступного дня вже Залізничне прощалося із Героєм Володимиром Павловським. Він загинув у Запорізькій області. Нашому земляку було 42 роки. Його поховали на цвинтарі у Залізничному. Без батька залишилося двоє дітей.

Віддав життя за Україну козятинчанин Денис Прилуцький. Він загинув у бою на Херсонщині. Про це ми дізналися на початку березня. Хлопцеві був лише 21 рік. Громада поки не змогла провести в останню путь Героя — Дениса поховали у Генічеську.

На Житомирщині загинула від ворожої артилерії Вікторія Поліщук зі Збаража Самгородоцької ОТГ. Вона мріяла стати військовослужбовицею і в 2019 році підписала контракт зі Збройними силами України. Дівчині був 21 рік. Із поля бою громада зустрічала її на колінах. В останню путь Героїню провели 23 березня. Поховали Вікторію на цвинтарі у рідному Збаражі.

На полі бою загинув козятинчанин Артур Венжик. Боєць потрапив під ворожий обстріл на Луганщині. Хлопець отримав важке поранення голови. Лікарі до останнього боролися за його життя і зробили все можливе та неможливе, але, на жаль, врятувати Артура не вдалося — 20 березня його серце зупинилося. У квітні цього року хлопцеві мало виповнитись 22 роки.

Віддав життя за Україну козятинчанин Віталій Печенюк. Хлопець потрапив під мінометний обстріл на Донеччині. Загинув 20 березня. Йому був лише 21 рік.

Обидвох молодих Героїв — Віталія Печенюка та Артура Венжика громада провела в останню путь 27 березня. Прощалися з бійцями на центральній площі міста. Артура поховали на міському цвинтарі, Віталія — на кладовищі у селі Козятині.

Того ж дня, коли ми прощалися з Артуром Венжиком та Віталієм Печенюком, ще одна страшна звістка прийшла у нашу громаду. На Луганщині загинув козятинчанин Андрій Ван-фун-фу. Чоловік потрапив під ворожий мінометний обстріл. Йому було 48 років. Прощатися з Героєм ми будемо у вівторок, 29 березня на центральній площі міста.