«Є люди, які щодня приходять сюди і працюють». Репортаж із «Пункту незламності»

• Ще минулого року в місті організували «Пункти незламності».
• Ми завітали в один із таких і розкажемо вам, як він облаштований, чи реально ним скористатися, навіть якщо світла у вас вдома немає всього декілька години і що там є окрім доступу до інтернету

Коли почалися перебої із електропостачанням, по всій Україні стали організовувати роботу «Пунктів незламності». Це місця, де є безперебійна подача електроенергії, доступ до мережі Інтернет та тепло. Тож вони відрізняються від звичних для нас «Пунктів обігріву».

Один із «Пунктів незламності» облаштували на базі ліцею № 2. Прямуємо туди, щоб подивитися, чи він працює. На дверях будівлі висить відповідна табличка жовтого кольору.

Відчиняємо двері і заходимо всередину. Нас зустрічає працівниця навчального закладу. Запитуємо її, чи можна скористатися «Пунктом незламності».

— Можна, звісно, люди працюють, — відповідає жінка.

— Скільки часу можна перебувати тут?

— Ліміту немає. Скільки хочете, стільки і працюєте.

Кожного, хто приходить до «Пункту незламності», реєструють у спеціальному журналі. Там фіксують прізвище, адресу проживання та номер телефону. Потім цю інформацію передають на міську раду.

— Вчора дивіться, скільки було багато — 17 осіб, — каже працівниця ліцею № 2. — Сьогодні вже п’ять. Є такі люди, що щодня приходять і працюють. Як вдома немає світла, вони приходять сюди.

— До котрої години працює «Пункт незламності»? — запитуємо ми.

— Цілодобово має працювати, — відповідає жінка.

— Чи усі категорії населення можуть сюди приходити?

— Так, усі, хто хоче.

І їжу розігріти, і дитину перевдягнути

Заходимо всередину. Донедавна тут була їдальня, ще навіть роздачу розібрати не встигли. Саму їдальню перенесли в інше приміщення, натомість у будівлі організували «Пункт незламності», який працює тут із грудня.

Тут усе поділено на сектори. Є зона для приготування їжі. На столі стоїть мікрохвильова піч, електрочайник та чай. Усім цим можна користуватися, при чому абсолютно безкоштовно. Тож за потреби можна не лише попити гарячого чаю, я й розігріти гамбургер, піцу чи бутерброд і перекусити.

— Тільки у нас немає стаканчиків, — каже працівниця ліцею. — Тому, якщо люди хочуть попити чай, чашечку треба з собою приносити.

Поруч — зона для споживання їжі. Тут два столики. У дальньому кутку — зона для матерів. У цьому секторі два столики, на яких стоять памперси, пелюшки, як одноразові, так і багаторазові, а також ковдри. Усім цим теж можна користуватися безкоштовно.

Цей сектор обгороджений ширмою, що особливо зручно, тож за потреби у «Пункті незламності» можна навіть перепеленати дитину чи змінити підгузок.

Що кажуть люди?

Більшу частину залу займає сектор, де можна не лише зарядити мобільний телефон, а й навіть попрацювати за ноутбуком. Тут розставлені 12 парт. За однією з них — Олеся. Вона тут частий гість. Жінка працює бухгалтером. Робота дистанційна і без світла працювати неможливо.

— Мені потрібно і бухгалтерську систему підключати, і потрібно поштою користуватися, тому це все тільки з ноутбуком, — розповідає Олеся. — Якщо ним активно не користуватися, то він без підключення до мережі може десь годину — годину двадцять працювати. А так на хвилин сорок вистачає.

Позаяк світло вимикають на чотири години, а заряду ноутбука вистачає навіть менше, ніж на годину, доводиться шукати шляхи вирішення.

— Я тут щодня буваю, — продовжує жінка. — Від самого ранку десь до пів дня. Тут і тепло, і добре, і інтернет постійно є. Супер зручно. Як потрібно, навіть чай можна зробити. Інтернет безперебійно працює. Я сюди ходжу десь мабуть місяць, в будні дні, коли в мене робочий день. Тому що у мене робота така, що мені потрібно цілий день бути на зв’язку, але я також стараюся до пів дня коли активна робота, бути тут, а потім вже працюю вдома, коли є світло.

Колеги Олесі у столиці працювали і в супермаркетах, і на стоянках, і навіть на зупинках. Шукали будь-яке місце, де є доступ до інтернету та світло.

— Дякувати керівництву школи, що такий «Пункт незламності» нам організували, — каже жінка. — Люди, які приходили і користувалися іншими «Пунктами незламності», також саме цей дуже хвалили. Тому що кажуть, в інших місцях то інтернет дуже поганий, то кажуть, приходьте тоді, коли довше немає світла. Тому це наше спасіння. Інакше не скажеш.

Поки ми розмовляємо, помічаємо, що на одному зі столів лежать пледи. Їх також можна брати. Хоча у приміщенні дуже тепло.

— Ще в пожежній частині є «Пункт незламності», — включається в розмову чоловік, який працює за ноутбуком позаду від Олесі.

— Скільки там місць? Там також вистачає? — запитує в нього наша співрозмовниця.

— Його облаштували в учбовому класі. У них була перерва — генератор зламався і вони не працювали, — відповідає чоловік.

Не забувайте про карантинні обмеження

На момент нашого візиту до «Пункту незламності» там перебувало четверо осіб. Зауважимо, що це був день, а не вечір. Можливо, у вечірній час відвідувачів тут ще більше. Враховуючи кількість записів у журналі, «Пункт незламності» справді користується попитом. Єдине, чого просять самі відвідувачі — аби ті, хто має респіраторні симптоми, дотримувалися маскового режиму.

— Сьогодні прийшла жінка, у неї був повністю закладений ніс, вона дихала ротом і ніякої ні маски, нічого, — додає наостанок Олеся. — Думаю, не буду робити їй зауваження. Дуже прошу, як будете писати про «Пункт незламності», напишіть, щоб ті люди, які почувають себе погано, нехай краще залишаються вдома. Бо писали також у вашій газеті, що у Хмільницькому районі велика зараженість на грип. Деякі ставляться до цього відповідально, а деякі нехтують, як ця жіночка. Мені довелося пересісти від неї подалі.

 

Читайте також:

Козятинські пункти незламності отримали системи термінал Starlink

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.