Поєднали свої серця, а тепер працюють разом: про нових сімейних лікарів

• Нещодавно до команди Центру первинної медико-санітарної допомоги долучилися нові сімейні лікарі.

• Серед них — подружжя Пантюхів. Олена — педіатр, Сергій — сімейний лікар. Вони зустрілися в університеті, побралися, а тепер працюють піч-о-пліч в амбулаторії.

• Ми поспілкувалися з лікарями і розпитали їх про перші місяці роботи

Сергій Пантюх народився і виріс у Рівному. У дитинстві мріяв про кар’єру юриста, та в один момент зацікавився медициною.

— Це напевно була доля, — розповідає лікар. — Вивчати медицину було спонтанним рішенням. Я почав і мені сподобалося. Це стало цікавіше, ніж вивчати закони і все, що з ними пов’язано. Майже всі сфери медицини мене цікавили і я все-таки визначився в кінцевому результаті, що мені треба стати лікарем. Хоча серед моїх рідних не було лікарів. Я виріс у звичайній робочій сім’ї.

Після школи Сергій вступив до Вінницького національного медичного університету на педіатричний факультет. Хоча, як сам каже, більше хотів бути лікарем загальної практики і працювати з дорослими пацієнтами. 

Відповідальність мотивує вдосконалюватися

Одержавши диплом, Сергій вирішив піти працювати лікарем загальної практики. Так він і потрапив до Козятина.

— Я зі своїми старшими товаришами порадився, яке місце мені краще вибрати для того, щоб здобути більше досвіду, — продовжує наш співрозмовник. — Мені запропонували приїхати сюди, тому що тут відносно нещодавно був відкритий центр загальної практики і сказали, що тут дуже хороший наставник, хороший директор. Це — молодий лікар, амбіційна людина, яка має хороші професійні якості. Я подумав, що з такою людиною було б чудово працювати. Керівник — це дуже великий аспект у професійному житті.

Сергій Пантюх протягом двох років проходив інтернатуру у Центрі первинної медико-санітарної допомоги. А з серпня працює тут сімейним лікарем.

— Чим інтернатура відрізняється від вашої роботи зараз? — запитуємо молодого спеціаліста.

— Це відповідальність, — каже Сергій. — Тому що на інтернатурі в тебе є куратор, лікар, який дивиться за тобою, який може тобі щось підказати, порадити, а тут ти сам за себе. Тут ти маєш сам приймати рішення і ця відповідальність дуже добре мотивує бути кращими, вдосконалювати свої професійні якості.

Захопилася Вінницею

Олена Пантюх родом зі Львівщини. Із дитинства дівчина мріяла працювати у сфері медицини, хоча так само, як і в Сергія, в її сім’ї не було лікарів. Навчатися хотіла саме у Вінницькому медуніверситеті, тому у рідний Львів документи навіть не подавала.

— У мене тут вчилися старші друзі, — розповідає Олена. — Я приїхала і просто захопилася Вінницею! Мені так сподобався і університет, і саме місто. Тому що там ставлення викладачів до студентів і студентів до викладачів лояльне.

Дівчина вступила на державне замовлення на факультет педіатрії. Каже, на перших курсах було дещо складно, тому що потрібно було звикнути до нового місця і більшого навантаження в порівнянні зі школою.

— Ми вивчали латинь, — продовжує лікарка. — Це не англійська мова. Хоча наближено, але це зовсім інша термінологія і було важко переключитися. Але згодом все стало нормально.

— Чому обрали для себе педіатрію? — запитуємо нашу співрозмовницю.

— Тому що діти безневинні і незахищені, — відповідає Олена. — Вони дуже уразливі від зовнішнього світу і мені хотілося їм допомогти. 

«Із дітьми приємно працювати»

В університеті Олена зустріла свою долю. Вони з Сергієм навчалися в одній групі. Закохалися одне в одного і вирішили пов’язати свої життя. На інтернатуру теж подалися разом. Два роки дівчина була лікарем-інтерном у нашому Центрі первинної медико-санітарної допомоги і паралельно — у Вінницькій дитячій обласній лікарні. У нас проходила заочну форму інтернатури, а у Вінниці — очну.

— Спочатку було важко, — зізнається лікарка. — Тому що новий колектив, нові люди. До всіх потрібно звикати. Але я була з Володимиром Трофімовим, він прекрасна людина. Він був моїм керівником на інтернатурі, оскільки він пропрацював найбільше з усіх тут педіатром. Мені дуже пощастило, тому що атмосфера в кабінеті була хороша.

Після закінчення інтернатури Олена почала працювати лікарем-педіатром. Каже, враження від роботи дуже хороші.

— Із дітьми приємно працювати, єдиний нюанс із мамами, від цього ми нікуди не дінемося, — продовжує дівчина. — Кожна мама переживає за свою дитину і хоче їй допомогти. Вони всі схвильовані і коли дитина хворіє, їх треба просто заспокоїти.

На роботі Олена і Сергій теж разом — вони ведуть прийом в одному кабінеті.

— Ми допомагаємо одне одному, так простіше, — каже Олена.

— Це тільки плюс, — додає Сергій. — Тому що приходять до нас і маленькі пацієнти, і дорослі, а в нас тут є і педіатр, і лікар загальної практики. Я щось можу запитати дружину, дружина щось може підказати мені.

Як потрапити на прийом

Сергій та Олена Пантюх приймають у кабінеті № 21. Попередній запис обов’язковий. Записатися на прийом можна безпосередньо у реєстратурі, або зателефонувавши за номерами 063 635 67 77, 096 008 40 85, (04342) 2–22–44.

 

Читайте також:

Знайомтеся, наші нові лікарі

Єдина в області районна лікарня: до кінця року у Козятинській ЦРЛ запровадять проходження гемодіалізу

«Треба нам відстоювати цю лікарню»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.