А чому ти не п'єш?

Вірш про алкоголь

А чому ти не п'єш? - питають.

Я відповім, що бажання не має.

Бо в келиху блиск - то не свято.

Там сутність себе ховає.

Та випий "як всі" - закликають.

А в серці твоїм тиша, мов дзвін.

Бо знаєш, що в чарці живе не свобода,

а лиш там гіркий полин.

Ти пам'ятаєш: запах спирту і тривоги.

Ти жила не наче на війні.

І рятувала тебе дорога.

Я не п'ю, бо в дитинстві

читала між слів,

Як тремтіла душа, коли батько кричав.

І той запах "свята" вплітався мій страх.

І клялась я собі, що у мене

більше не буде так.

Я не п'ю, бо я чую рід тишею в жилах.

Бо крізь мене проходить,

все те, що боліло.

Я жива. Я свідома. Я перша в роду,

хто сказав "Досить"

І своєю дорогою йду.

Бо, ти Берегиня. Рятуєш.

Своїм "ні" ти ламаєш шаблон.

Ти - перша в роду, хто змінює

Старий алкогольний закон.

https://youtu.be/MC270-vKD3g?si=NJS3STkmUKGtdmW9