Як козятинчанин на Говерлу сходив

Локдаун — не привід для нашого земляка Андрія Гончарука нудьгувати вдома. Активний та енергійний, він обожнює подорожувати і ніколи не сидить на місці. Тож не дивно, що у перші тижні 2021 року молодий чоловік вирушив до засніжених Українських Карпат.

Альпінізм — одне із захоплень Андрія. Він далеко не новачок у цій сфері. Його можна назвати підкорювачем гір зі стажем. Майже два роки тому, на початку березня 2019-го він разом із другом Іллею зійшов на гору Петрос. Це — одна із найвищих точок Українських Карпат. То був досить екстремальний підйом — здійнявся сильний вітер, температура була -23, тож для того, аби дійти до вершини, довелося перервати сходження і шукати місце для ночівлі просто на горі. До речі, про це ми вже розповідали. Якщо ви пропустили цю публікацію, радимо почитати:

• Андрій про похід на Петрос: "Це була найжахливіша моя ніч у Карпатах"

Цього разу Андрій Гончарук обрав іншу точку — Говерлу. Ця гора добре знайома усім нам зі шкільних підручників географії. Це — найвища точка нашої країни. Її висота, якщо вірити даним з Вікіпедії, становить 2 061 метр над рівнем моря. Розміщена вона в гірському масиві Чорногора. Тому самому, де й гора Петрос, яку Андрій разом з другом підкорив майже два роки тому.

Це був не перший похід нашого земляка на Говерлу. За рахунком це уже було шосте сходження. І втретє, коли Андрій підіймався на найвищу точку Українських Карпат саме взимку.

— Взимку потрібне інше спорядження і певні навики. І мати трохи хоч досвіду, — пояснює козятинчанин.

Позаяк Говерла — гора для Андрія добре знайома, підготовкою він особливо не переймався. У переддень сходження він катався на лижах у Буковелі. А наступного дня рушив на вершину.

Цей похід у гори був сімейний. Разом з Андрієм на Говерлу підіймалися його дівчина, мама та вітчим. До слова, для них це було перше сходження саме взимку.

Для того, щоб зійти на гору, довелося вставати, як кажуть, з першими півнями. Рушили о 6:30, ще затемна, коли навколо були суцільні сутінки і тріщав під ногами на морозі сніг.

— Потрібно завжди підніматися зранку, — каже Андрій. — У горах буває всяке. За форс-мажорних обставин краще орієнтуватися при денному світлі.

Невелику частину шляху проїхали машиною. Далі йшли пішки, бо дорога вся була покрита льодом, тож продовжувати їхати транспортом було небезпечно.

До спортивної бази «Заросляк», що розташована біля підніжжя Говерли, було ще чотири кілометри. Цей шлях Андрій із сім’єю подолали всього за годину. Звідти рушили на гору.

— Внизу було хмарно, але без вітру, — продовжує наш співрозмовник. — За прогнозом після другої години мав бути сніг. Ближче до вершини він почався значно раніше.

Далі почали повільно сходити на вершину. Увесь процес Андрій фільмував на мобільний телефон. Але до вершини вони так і не дійшли. Цього разу підкорити Говерлу завадили погодні умови.

— Ми йшли за краєвидами, — пояснює козятинчанин. — А видимість була максимум метрів 20, тому і сенсу далі не було йти. Все рівно нічого б не побачили.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.