Зібрали гостинці для дітей прифронтової зони

• Дитячі садочки, гімназії та ліцеї Козятинської громади, а також Центр дитячої та юнацької творчості провели акцію «Розфарбуймо вкрадене дитинство».
• Заклади освіти разом із вихованцями зібрали та передали шкарпетки, канцелярію, сухі сніданки та іграшки для дітей, які живуть неподалік від зони бойових дій.
• Днями волонтери повернулися з поїздки. Як зустрічали козятинчан і що вони побачили?

У січні в Козятинській громаді проходила акція «Розфарбуймо вкрадене дитинство». Заклади освіти збирали смаколики, іграшки, канцелярське приладдя та шкарпетки для дітей, що мешкають у прифронтовій зоні. Самих лише шкарпеток зібралося до 800 пар.

— Ми укомплектували 200 пакунків, — розповідає Оксана Клірішенко, волонтер, директор Центру дитячої та юнацької творчості. — Спочатку планували трохи меншу кількість, але коли побачили, скільки наші діти зібрали речей, почали шукати, куди ще можемо поїхати.

Заклади освіти зібрали не тільки речі. Кордишівська гімназія і гімназія №9 допомогли покрити витрати на поїздку.

— Хочемо окремо подякувати цим школам, вони нам зібрали по 4 тисячі гривень, це вийшло дуже неочікувано, — каже Оксана Клірішенко. — Найзворушливіше те, що у далекому селі Софіївка ми зустріли заступника старости. Її мама і бабуся нині проживають у Кордишівці. Коли вона почула, що ми з Козятинського району, а Кордишівська школа зібрала нам гроші на дорогу, жінка аж розплакалася.

Окрім Софіївки, волонтери відвідали також Олексієво-Дружківку, Торське, Ізюм та Малинівку. Усі ці населені пункти розташовані на території, близькій до зони бойових дій. Дітям, що там мешкають, не тільки подарували гостинці від юних козятинчан, а й влаштували майстер-класи із розпису печива кольоровою глазур’ю. Смаколики для цього напекла Валентина Лясківська.

— Діти там дуже спраглі на обійми, на заходи. Нас запрошували приїздити до них влітку і влаштувати літні табори, — каже Оксана Клірішенко і показує зворушливе відео, на якому діти вигукують «Софіївка і Козятин разом».

Прифронтова зона — це зовсім інший світ. Попри надскладні умови та величезну небезпеку для життя, люди не поспішають покидати свої оселі і продовжують там залишатися.

— У Торському я запитала, чи багато виїхало людей, — продовжує Клірішенко. — Мені відповіли, що спочатку виїхав будинок сімейного типу, тому що їх зобов’язала держава, потім ще одна сім’я, всі решта залишились. Найбільше вразив Ізюм. Він весь побитий. Вікна забиті дошками. Нам потрібно цінувати життя, яке ми маємо тут і кожному прикладати зусилля, щоб допомагати усім, хто там, і військовим і цивільним.

Додамо, що заклади освіти Козятинської громади регулярно займаються волонтерством від початку війни. Нещодавно проходила також акція «Освіта єднає, на дрон і ЗСУ збирає», у рамках якої вдалося закупити та відправити військовим два безпілотники «Мавік». А перед Новим роком освітянська родина долучилася до акції «Цукерки для ЗСУ», яку оголосила козятинська волонтерка Світлана Романова. Для наших воїнів зібрали понад дві тонни цукерок, які відправили на передову.

 

Читайте також:

Козятинчани оголосили збір коштів на джерки (мамині) для ЗСУ

На благодійному турнірі у Самгородку на авто для Воїна назбирали понад 5 тисяч гривень

Хлопці з Журбинців назбирали жестянки і зробили 150 окопних свічок

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.