«Велика війна вже два роки, а депо досі називається іменем Валдаєвих»

Фото з архівів газети

• До редакції газети «RIA-Козятин» звернувся козятинчанин Валентин.
• «Хочу, щоб ви сходили в локомотивне депо», — каже чоловік. Його обурює, що локомотивне депо, яке до цього часу носить ім’я братів Валдаєвих, не перейменували.
• Чи підлягає ця назва декомунізації і що з цього приводу каже керівництво залізничного підприємства — з’ясовували наші журналісти

Минулого тижня ми отримали телефонний дзвінок від козятинчанина Валентина. Чоловік каже, давно не був у локомотивному депо, а днями довелося туди зазирнути у справах. Козятинчанин звернув увагу на табличку при вході на територію до підприємства, точніше на те, що там написано — локомотивне депо імені братів Валдаєвих.

— Я проїхався на велосипеді до поворотного круга, не хотів фотографувати, тому що мені могли сказати, що я якась нехороша людина, а там висить пофарбована золотим кольором стелла, — розповідає Валентин. — На ній революціонери і брати Валдаєви. Це негарно виходить. Два роки війна вже повномасштабна йде, а у нас до цих пір локомотивне депо імені Валдаєвих. Це треба задати питання начальнику локомотивного депо. Він що не ходить тудою чи він на роботу літає вертольотом? Я не можу цього зрозуміти.

Що відомо про Валдаєвих

Хто такі брати Валдаєви — точно знають козятинчани, які виросли в Радянську добу. Принаймні, точно чули це прізвище і знають, з чим воно пов’язане. Адже колись про них розповідали на уроках історії. Тому усі, від малого до великого, чули, що Валдаєвих розстріляли під час революції 1905-1907 років.

У 1903 році в Козятині організувалася група соціал-демократів. До неї входив один із братів Валдаєвих, Михайло. На той час він працював у депо машиністом. Ця група розповсюджувала серед козятинчан та у довколишніх селах агітлистівки та нелегальну літературу, в тому числі праці Леніна.

Коли у 1905 році в Санкт-Петербурзі розстріляли мирну демонстрацію робітників, які прямували до резиденції царя (ці події увійшли в історію як Кривава неділя), козятинські залізничники вирішили долучилися до загального страйку і почали підготовку. Щоб зірвати страйк, жандарми арештували Василя Рябчинського та Мечислава Голембівського, які входили до групи соціал-демократів. А потім відправили за грати ще й Дмитра Тіца, який керував вищезгаданою групою. Тоді на чолі страйкового комітету стали Михайло та Василь Валдаєви і розпочався страйк.

Паровозники та телеграфісти припинили роботу першими. Згодом до них долучилися стрілочники, складачі і зчіплювачі. Через декілька днів жандарми дали залізничникам вказівку терміново відправити вантаж до міста Сарни. Страйкарі на чолі з братами Валдаєвими поспішили до поворотного круга локомотивного депо, аби закрити вихід паровозам. Тоді їх разом із іншими залізничниками розстріляли.

Що каже закон

За часів Радянського Союзу у Козятині був культ братів Валдаєвих. На їх честь назвали одну з вулиць. Про них є цілий розділ у невеликій історичній брошурі «Козятин. Путівник», виданій в епоху СРСР. На п’ятиповерхівці, яку звели на місці будинку, де жили Валдаєви, повісили меморіальну дошку і навіть облаштували прохід до неї, аби кожен міг підійти, прочитати напис на табличці і вшанувати їх пам’ять. А на місці розстрілу у 1965 році встановили стеллу. Вона і досі є на території локомотивного депо. Саме про неї говорив наш читач Валентин.

На вищезгаданому пам’ятнику — барельєф, який з одного боку зображає страйкарів, а з іншого — жандармів. Поруч була цитата Леніна про те, що без «генеральної репетиції», яка сталася у 1905 році не було б Жовтневої революції, після якої, як відомо, до влади прийшли більшовики і утворився Радянський Союз. Цей напис зі стели прибрали, оскільки він підпадав під дію закону «Про декомунізацію», залишили лише сам барельєф. Натомість чи підлягає постать братів Валдаєвих декомунізації — питання спірне. Пояснимо, чому. 

У вищезгаданому законі «Про декомунізацію» вказано, що під його дію підпадають назви, у яких використані:

- імена чи псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в компартії, вищих органах радянської влади  чи працювали в радянських органах державної безпеки:

- слова СРСР, УРСР, інші союзні чи автономні радянські республіки та усі похідні від них назви;

- назви, пов’язані з діяльністю компартії (наприклад, партійні з’їзди);

- назви, пов’язані з Жовтневим переворотом та встановленням радянської влади на території України.

Брати Валдаєви не обіймали керівні посади в компартії, вищих органах радянської влади чи органах державної безпеки. Немає їх прізвища і в рекомендаціях Українського інституту національної пам’яті. Але комуністи широко використовували їх постать у своїй пропаганді.

Додамо, що вулицю і провулок, названі на честь братів Валдаєвих, торік все ж таки перейменували. Тепер вони носять ім’я архітектора Олександра Кобелєва, який споруджував вокзал станції Козятин.

Потрібно запитати думку працівників і профспілки

Чому депо досі носить ім’я братів Валдаєвих і його не перейменовують — ми запитали у начальника Сергія Ваколюка. Він каже — змінювати назву підприємства не в його компетенції.

— По-перше, Валдаєви — це історичні постаті, — пояснює Сергій Ваколюк. — Ми не знаємо, чи були вони комуністами, але ми точно знаємо, що вони працювали машиністами в локомотивному депо і загинули, захищаючи інтереси працівників. По-друге, міняти назву ми самі по собі не маємо права. Ми є виробничим підрозділом, у нас є Служба локомотивного господарства, вищий орган — це філія «Південно-західна залізниця», а роботодавець у нас — це акціонерне товариство «Українська залізниця», тому я навіть не знаю, куди вам звернутися із цим питанням. До того ж, потрібно виносити питання про перейменування на загальні збори, провести громадські обговорення. Потрібно запитати думку кожного члену колективу, опитати людей, які тут працювали протягом багатьох років, думку членів профспілкових організацій.

Читайте також:

Укрзалізниця закупить 44 нових пасажирських вагони

Електричок з Козятина до Жмеринки та Києва стане більше. Новий графік

Експлуатаційне вагонне депо станції Козятин відзначає 90-річчя

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.