В око впали патріотичний міст та фотозона: наша прогулянка Бродецьким

• Ми вже не раз були у цьому селищі проїздом — доволі жвавий центр, все необхідне при купці, про дорогу і її стан поки не пишемо, принаймні не цього разу.
• Наш репортаж з прогулянки

Будучи у Бродецькому днями по справах, вирішили написати і поділитися своїми враженнями від побаченого. Хочеться розповісти власні спостереження, які приємно здивували…

• Про тамтешні проблеми з дорогами читайте у матеріалі «Півкілометра дороги з поворотами над ставом і жодної опори».

Та спочатку трішки офіційних фактів. Бродецьке — це селище у Глуховецькій громаді, розташоване на берегах Гнилоп'яті. Доволі немаленьке. Якщо вірити Вікіпедії, то населення тут перевалило за дві тисячі. їхали ми від Козятина (з вулиці Довженка) до Бродецького (в’їзду у селище) 14 кілометрів. Повернули з траси і були приємно здивовані — дорожнє асфальтне покриття у гарному стані. Звісно, воно не ідеальне, але проїхати можна, є тротуар. Відразу на початку селища помітили лелече гніздо, до якого уже повернулися птахи. Трохи далі, є ще одне. Проте там нікого не було. Не можна не помітити територію цукрового заводу. Він не працює, але будівля і паркан гарно збереглися. До слова, у серпні 2010 року господарський суд Вінницької області порушив справу про банкрутство заводу.. У червні  2015 року завод почали розбирати на металобрухт, що викликало протести місцевих жителів. 

Їдемо далі, до самого центру. Тут окрасою є облаштована фотозона «Я люблю Бродецьке». Гарні літери з великим червоним серцем. Нагадаємо, її встановили у грудні 2021 року. Місце для неї вибрали чудове — позаду величезна водойма. Коли стали її фотографувати, помітили місток, розфарбований у патріотичні кольори. До речі, такі ж кольори має і тамтешня автобусна зупинка. Оскільки погода  була чудова, вирішили прогулятися до містка і по ньому теж. Спустились з головної дороги і натрапили на доріжку повз річку. Тут з самого краю є бесідка, помітили чимало кладок (мабуть тут багато рибалок). Трохи смітнику є обабіч водойми, сухі порослі, розкидані побутові відходи. Але вже на самому містку, з бетонною підлогою і металевими поручнями, є чим милувалися — краєвиди пагорбів, верби, які вже взялися по весні розпускати свої коси, зграйка диких качок, що плавали та і сама річка заворожує об’ємами. Дивитися-не надивитися. 

Під враженнями від водойми пройшлися ще трохи центром села. Тут досить людно.  Є поліцейська станція, чимало магазинів, перукарня, стоматкабінет, амбулаторія, надаються послуги адвоката, є нова пошта, сквер янголів з капличкою тощо. Трохи далі на горі — школа. Її територія теж чимала, з подвір'ям, стадіоном. На фасаді — меморіальні дошки полеглих Героїв…

Далі школи вже не йшли, не вистачило часу, повернулися назад. А ви були в Бродецькому? Діліться, що тут є ще є цікавого?

Читайте:

Суне похолодання — заморозки і мокрий сніг: прогноз погоди на тиждень

«Потрібно привести до ладу ялинки на площі, тому що вони загинуть»

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.