Понад 500 писанок створили козятинчани завдяки Музею
- Напередодні Великодня працівники Музею історії міста провели серію майстер-класів із писанкарства у школах та установах Козятинської громади.
- Впродовж місяця до заходів долучилося більше трьох сотень учасників, і більшість із них — діти.
- Наймолодші козятинчани не лише навчилися писанкарству самі, а й запалили бажанням творити свої родини
Музейники відроджують українські види мистецтва. Із 18 березня до 15 квітня працівники Музею історії міста провели у Козятині майже три десятки майстер-класів, на яких навчали писанкарству. Тонкощі цього виду традиційного українського мистецтва опановували більше 250 дітей та 65 дорослих. На заняттях козятинчани вивчали різні види писанок та техніки нанесення візерунків. Перший урок присвятили вивченню лемківської писанки. Це розпис за допомогою крапочок та тонких ліній. Його можна виконувати звичайною голкою.
Окрім різних технік, учасники майстер-класу навчилися користуватися різними видами писачків. Пробували космацький. Він складається із дерев’яної ручки із тоненькою залізною трубочкою на кінці. Ним можна наносити найтонші лінії. Використовували і писачок у формі лійочки. Ним легше робити великі фрагменти орнаменту, але працювати із ним треба обережно — якщо його перегріти на вогні, віск може зробити велику пляму. Для розпису використовували саме бджолиний віск. І на це є своя причина.
— За старовинними традиціями, бджола — це Божа комашка, яка символізує прихід весни, — розповідає Наталія Баштова, наукова співробітниця Музею історії міста. — Із давніх-давен писанки розписували саме бджолиним воском. Загалом писанкарка робила писанки вночі при свічці. Інколи їй доводилося і по 50 яєчок розписувати за ніч, тому що були великі родини і кожного разу, коли зустрічали на вулиці когось із рідних, потрібно було подарувати яєчко як побажання щастя, здоров’я та добробуту. Взагалі у нашій культурі писанки пишуть включно до Зелених свят. Ця традиція допомагає нам відчути себе причетними до дійства, яким займалися наші бабусі, прабабусі, всі жінки нашого роду, які допомогли нам народитися у цьому світі.
Після нанесення орнаменту яєчка розфарбовували у анілінових барвниках. Це синтетична фарба, подібна за властивостями до харчової. Спочатку писанку занурювали у найсвітліший, жовтий колір, потім наносили орнамент воском повторно і фарбували в інший. Так поступово переходили від найсвітлішого до найтемнішого кольору. Кожна барва теж має своє значення.
— Жовтий колір — це Божа енергія, енергія світла, — пояснює Баштова. — Зелена фарба — це розвиток, символ весни, здоров’я. Червона фарба — це рушійна сила, енергія любові, швидкого розвитку. Темні яєчка символізують багатство, достаток. Також писанки фарбували у темні кольори, коли людині треба було додати впевненості і міцніше стояти на землі.
Учасники майстер-класу пробували робити писанки за різними методиками. Наймолодші створили крапанки. Це коли на яйце крапочками наноситься віск, а потім писанка зафарбовується у різні кольори. Виходять дуже незвичні зображення, схожі на космічні. Пробували робити орнамент і на дерев’яних яєчках. Їх розфарбовували не рідкими барвниками, а різнокольоровими восковими олівцями. Долучилися до уроків абсолютно різні люди, різних вікових категорій. І кожен отримав заряд позитиву.
— На одному з майстер-класів була жінка, яка перенесла інсульт, — розповідає наукова співробітниця музею. — Вона могла ставити писачком тільки крапочки і хвильки. Ми використовували різні фарби і її яєчко вийшло нереально красиве. Також була дівчина, яка зараз бореться з важкою хворобою. Вона взяла писачок додому і малювала вдома. Її писанки теж вражають тонкістю ліній. Думаю, жага змін у житті допоможе їй побороти негаразди. Деякі діти, які за природою непосидючі, настільки заглиблювалися в процес, що на майстер-класі наставала тиша. Після занять вони приходили додому, показували батькам писанки і розповідали із таким захопленням, що батьки долучалися до процесу. Вони телефонували мені і запитували, де можна взяти писачок, щоб розписувати писанки вдома.
Окрім того, що учасники майстер-класу навчилися розписувати писанки, вони також дізналися від працівників музею багато цікавинок про цей вид українського мистецтва.
— Зараз дуже важливо плекати, підтримувати і відроджувати українські традиції, тому що Україну знає весь світ, — додає Наталія Баштова. — Саме українська мова, українські традиції допоможуть нам подолати негаразди і зміцнити дух, згадати пам’ять предків, родові традиції, які допоможуть нашим дітям гордо носити звання українець і заявити про себе на весь світ. Українська нація багата талантами і відроджуючи зараз українську культуру, ми допомагаємо дітям пишатися тим, що вони народилися в Україні.
Читайте також:
В гімназії № 9 розписували пасхальне печиво та вбирали Великоднє дерево
Символ свята: у кордишівській гімназії створили Великоднє дерево
У Кордишівській гімназії діють Великодні виставки-конкурси
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
