Десять років тому п’ятеро друзів вирішили створити рок-гурт. Бо, як самі стверджують, з дитинства захоплювалися “важкою музикою”.
Із Русланом Ніколюком, хедлайнером, ми знайомі вже дуже давно. Пам’ятаю, на вулиці перед його будинком був турнік, на якому написано фарбою “System of a down”. Це відомий американський метал-гурт, який створили вірмени. Хоча їх композиції “квіточки” у порівнянні з роком, який грають Руслан і його друзі.
►Новий гурт музиканти-аматори створили у 2015 році. Відтоді любителі “важкої музики” знають їх як “Formless reflection”
— Хто на чому грає?
Максим: Руслан Ніколюк — вокал, Кирило Щєпкін — гітара, Макс Карась — гітара, Богдан Киришун — бас гітара, Ігор Крижанівський — драми.
— Гітари обидві електронні чи хтось грає на акустиці?
Руслан: Електро.
Максим: У нас дві електрогітари, але нестандартні. У кожної по вісім струн.
— Чому саме восьмиструнні?
Максим: Для більшого діапазону і низького звучання. Для важкої музики це підходить.
Богдан: І п’ятиструнний бас.
— З чого все почалося? Як виник ваш гурт?
Максим: З бажання. Тому що грати ми не дуже вміли і не було на чому.
Богдан: Це почалось в 2009 році.
Максим: Ідея була нашого вокаліста, Руслана Ніколюка. Я щойно купив свою першу електрогітару і вчився грати. Написав у соцмережах, що хочу грати в гурті. І тут десь через тиждень надійшла пропозиція, я був шокований.
Богдан: Мені запропонували приєднатися до гурту дещо пізніше, адже перший склад був дещо інший, ніж зараз.
Максим: Раніше і назва була інша, і гітари інші, і склад інший.
— Яким був перший склад?
Богдан: Максим, Руслан та Ігор були в гурті з самого початку. А ще гітарист Вадим Наумов і басист Артем Хомич.
Руслан: Та то було колись, зараз гурт інший і в нього своя історія. За старе можна не згадувати.
Максим: Ну так. Просто питають, як зібралися.
Богдан: У такому складі і з цією назвою ми з 2015 року граємо.
Максим: Так.
Богдан: З цього етапу ніби нова ера гурту розпочалась.
— Що підштовхнуло до цієї нової ери?
Богдан: Трохи переосмислили наші смаки та погляди на музику. Хотілося вдосконалюватись, грати більш складні композиції. Прихід гітариста Кирила теж вплинув на творчість. Нова людина зі свіжими ідеями, як не як.
— Ваш гурт називається “Formless reflection”. Чому обрали таку назву?
Максим: Це питання не до мене.
Богдан: Тоді ми зрозуміли, що нове звучання і стиль не відповідає старій назві. Просто разом сиділи на репетиції і думали влучну назву, яка б підходила до того напрямку нашої музики.
— Хто запропонував назватися “Formless reflection”?
Максим: Богдан чи Руслан, певно. Не пам'ятаю.
Богдан: Ми з Русланом і Ігорем придумали, а інші підтримали. Методом мозкового штурму.
— Чи є у вашого гурту символіка?
Максим: Так.
— Що вона означає?
Богдан: Не можна сказати, що вона має якесь конкретне значення, так само, як і назва нашого гурта. Кожен може інтерпретувати це по своєму.
— Деякі музиканти роблять собі татуювання з назвою чи символікою гурту. У вас таке є?
Ігор: Ні, таких поки не маємо.
Богдан: У нас навіть не у всіх учасників взагалі тату є.
— У кого немає?
Богдан: У мене точно немає.
Ігор: У мене немає, але це поки що. У гітариста Кирила теж немає наче. Є тільки у вокаліста Руслана і у гітариста Макса.
— Який у вас напрямок рок-музики?
Руслан: Progressive deathcore.
Богдан: Доволі екстремальний стиль.
— Чим він відрізняється від класичної рок-музики?
Богдан: Понижений строй гітар, екстремальний вокал — гроул, використання складних ритмічних малюнків, в основному швидкий темп. А взагалі, якщо послухати, то відмінність чути одразу.
— Чому саме такий екстремальний стиль?
Руслан: Яке життя, така і музика.
Ігор: Такий напрямок тому, що ми з дитинства слухали важку музику, яка нас надихала. І саме таку музику нам хотілось грати, бо це заряджало нас шаленою енергією.
Богдан: Нам всім подобається, в цьому є певний адреналін.
Ігор: Точно, адреналін. Особливо на сцені, коли треба викладатись на повну. Щоб показати шоу слухачам. А коли бачиш, що люди тебе підтримують, то це мотивує до ще масштабніших планів.
— Які саме гурти ви слухаєте?
Богдан: Та кожен різне. Але є гурти, які ми всі любимо і поважаємо. Наприклад, “Gojira”, “Lamb of god”, “Whitechapel”. Із вітчизняних це “Jinjer” та “Megamass”. Може ще хтось якісь додасть від себе.
Максим: Та крутих гуртів багато. Ось цих для прикладу вистачить.
► Хлопці грають музику у стилі “Progressive deathcore”. Йому притаманні швидкий темп, складні гітарні ритми та гроулінг
— У вас пісні всі англійською?
Богдан: Так, наразі.
— Чому?
Руслан: Аудиторія більша, з вимовою простіше і цікавіше.
— Яка ідея кліпу “Cerberus effect”?
Руслан: Це тобі потрібно казати. Хто як бачить.
Богдан: Ідея як і пісні, так і кліпу в тому, що страх може довести людини до безумства та смерті. Але Руслан має рацію, кожен може побачити в ньому щось своє.
— Ідея класна. Робота виконана на професійному рівні. Хто знімав?
Богдан: Дякуємо. Знімав наш друг, Владислав Коломійченко.
— Чудовисько з чорними руками уособлює страх. Я правильно розумію?
Ігор: Монтажем кліпу займались самі. Чорні руки і все інше, на моє бачення, це галюцинації, породжені власним страхом. Є ще один кліп, який знімали раніше. Він більше на соціальну тему.
Максим: Перший кліп знімали в Міському будинку культури. Там саме проходив ремонт. Другий у нас на гаражі.
— Коли знімете третій?
Ігор: Плануємо зйомки на кінець літа.
— Розповісте, про що він, чи зберігатимете інтригу?
Ігор: Такі речі повинні бути інтригою. Бо так буде не цікаво.
Богдан: Побачиш готовий результат.
Ігор: Можу сказати одне — кліп буде жорсткий.
Богдан: 18+ (сміється — авт.).
Ігор: Бодя, ми ж тобі не “Рамштайн” зі своїм знаменитим кліпом.
Богдан: 18 + — то не завжди лиш те, про що ти думаєш.
— Як ви пишете пісні? Збираєтесь разом, чи комусь приходить ідея і вже потім він нею ділиться з іншими?
Богдан: В основному гітаристи придумують ріффи, а з них всі разом готуємо цілісну композицію.
Ігор: А написанням саме текстів займається басист.
Богдан: Текст пишемо потім, коли вже музика готова.
Ігор: І вокаліст.
Богдан: Хоча ідея для тексту може прийти в голову кожному.
Ігор: Музику робимо всі разом. Намагаємося зробити так, щоб кожному учаснику подобалось звучання композиції.
— Що таке гітарні рифи?
Руслан: Ріфи.
Богдан: Типу основна гітарна мелодія. Ритмічний малюнок. Типу коли “дж-дж-дж” на електрогітарі.
— Зрозуміла. Відколи ви у новому складі, вже випустили альбоми?
Ігор: Повноформатний альбом лише готуємо, а виходили тільки міні-альбоми та сингли.
— Електронні чи на фізичних носіях?
Ігор: Є і на Youtube, і на сайті, і в соціальних мережах. Фізичні носії — це вже, певно, минуле. Все менше такого плану розповсюдження, якщо казати про диски. Зараз у більшому виграші платформи прослуховування.
— Скільки буде композицій у повноформатному альбомі?
Богдан: Орієнтовно десять, але це не остаточна інформація.
— Коли плануєте його випустити?
Ігор: Точних дат не назвемо. Але щойно ми його допрацюємо і все буде ідеально для нас, тоді і побачить світ.
— Де у вас проходять репетиції?
Ігор: У гітариста.
Богдан: Там типу гараж-студія.
Ігор: Перелаштований гараж на репетиційну базу.
— Які речі мають бути на репетиційній базі?
Ігор: Все, що необхідно для створення музики.
Богдан: Ну як, апаратура для підключення, барабани і бажано учасники гурту.
Ігор: Колонки, підсилювачі, мікшер, гітарні процесори. Диван.
— Як часто у вас виходить збиратися на репетиції?
Богдан: Два-три рази на тиждень.
— Де ви виступаєте?
Богдан: Свого часу покатались трохи: Київ, Львів, Вінниця. Були на фестивалях в Одеській області. Востаннє грали на відборі на фестиваль “Файне Місто”, що відбувався в Києві.
— Чи знайомі ви особисто з учасниками відомих українських рок-гуртів?
Богдан: На останньому відборі познайомились із лідерами гуртів “Мегамасс” і “Dysphoria”. Вони досить відомі серед любителів важкої музики. Це так щоб особисто, а так бувало по скайпу з деякими спілкувалися.
— Чим займаєтесь окрім музики? Ви ж усі певно десь працюєте?
Кирило: Так цікаво склалося, що майже всі учасники так чи інакше працюють у сфері продажу пристроїв для мобільної комунікації та всього, що з цим пов’язано. Коротше кажучи, продаємо телефони. Щоправда, Руслан їх ремонтує.
Звісно, кожен з нас також займається ще рядом улюблених для нас справ. Я, наприклад, вчу мови. Руслан займається риболовлею. Решта вже про себе додасть.
Богдан: Лиш я виділився — працюю у сфері продажу будівельних матеріалів. А ще люблю велопрогулянки, читати, дивитись цікаві фільми.
Ігор: Працюю в сфері обслуговування абонентів. Поза роботою займаюсь звукозаписом, відеомонтажем, почав фотографувати. Також люблю порибалити, полюбляю велопрогулянки.
— Чи не заважає робота творчості?
Богдан: Звісно, ні. Навпаки, заняття музикою допомагають відволікатися і перезавантажити мозок.
Максим: Робота заважає тим, що усі на ній живуть практично. А на музику залишається не так вже і багато часу. Музиканти, які цим заробляють, грають щодня, а ми двічі на тиждень.
Публікації про інші гурти Козятина можна почитати тут
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 40 від 3 жовтня 2024
Читати номер