“Перший кліп знімали в Будинку культури”. “Formless reflection” про свою творчість

“Formless reflection” виступали у Києві, Львові та Вінниці. Нещодавно брали участь у відборі до фестивалю “Файне Місто” у столиці.

Десять років тому п’ятеро друзів вирішили створити рок-гурт. Бо, як самі стверджують, з дитинства захоплювалися “важкою музикою”.

Із Русланом Ніколюком, хедлайнером, ми знайомі вже дуже давно. Пам’ятаю, на вулиці перед його будинком був турнік, на якому написано фарбою “System of a down”. Це відомий американський метал-гурт, який створили вірмени. Хоча їх композиції “квіточки” у порівнянні з роком, який грають Руслан і його друзі.

►Новий гурт музиканти-аматори створили у 2015 році. Відтоді любителі “важкої музики” знають їх як “Formless reflection”

Усе почалося з повідомлення у мережі

— Хто на чому грає?

Максим: Руслан Ніколюк — вокал, Кирило Щєпкін — гітара, Макс Карась — гітара, Богдан Киришун — бас гітара, Ігор Крижанівський — драми.

— Гітари обидві електронні чи хтось грає на акустиці?

Руслан: Електро.

Максим: У нас дві електрогітари, але нестандартні. У кожної по вісім струн.

— Чому саме восьмиструнні?

Максим: Для більшого діапазону і низького звучання. Для важкої музики це підходить.

Богдан: І п’ятиструнний бас.

— З чого все почалося? Як виник ваш гурт?

Максим: З бажання. Тому що грати ми не дуже вміли і не було на чому.

Богдан: Це почалось в 2009 році.

Максим: Ідея була нашого вокаліста, Руслана Ніколюка. Я щойно купив свою першу електрогітару і вчився грати. Написав у соцмережах, що хочу грати в гурті. І тут десь через тиждень надійшла пропозиція, я був шокований.

Богдан: Мені запропонували приєднатися до гурту дещо пізніше, адже перший склад був дещо інший, ніж зараз.

Максим: Раніше і назва була інша, і гітари інші, і склад інший.

Нова ера

— Яким був перший склад?

Богдан: Максим, Руслан та Ігор були в гурті з самого початку. А ще гітарист Вадим Наумов і басист Артем Хомич.

Руслан: Та то було колись, зараз гурт інший і в нього своя історія. За старе можна не згадувати.

Максим: Ну так. Просто питають, як зібралися.

Богдан: У такому складі і з цією назвою ми з 2015 року граємо.

Максим: Так.

Богдан: З цього етапу ніби нова ера гурту розпочалась.

— Що підштовхнуло до цієї нової ери?

Богдан: Трохи переосмислили наші смаки та погляди на музику. Хотілося вдосконалюватись, грати більш складні композиції. Прихід гітариста Кирила теж вплинув на творчість. Нова людина зі свіжими ідеями, як не як.

Змінили назву

— Ваш гурт називається “Formless reflection”. Чому обрали таку назву?

Максим: Це питання не до мене.

Богдан: Тоді ми зрозуміли, що нове звучання і стиль не відповідає старій назві. Просто разом сиділи на репетиції і думали влучну назву, яка б підходила до того напрямку нашої музики.

— Хто запропонував назватися “Formless reflection”?

Максим: Богдан чи Руслан, певно. Не пам'ятаю.

Богдан: Ми з Русланом і Ігорем придумали, а інші підтримали. Методом мозкового штурму.

— Чи є у вашого гурту символіка?

Максим: Так.

— Що вона означає?

Богдан: Не можна сказати, що вона має якесь конкретне значення, так само, як і назва нашого гурта. Кожен може інтерпретувати це по своєму.

— Деякі музиканти роблять собі татуювання з назвою чи символікою гурту. У вас таке є?

Ігор: Ні, таких поки не маємо.

Богдан: У нас навіть не у всіх учасників взагалі тату є.

— У кого немає?

Богдан: У мене точно немає.

Ігор: У мене немає, але це поки що. У гітариста Кирила теж немає наче. Є тільки у вокаліста Руслана і у гітариста Макса.

Грають екстремальний стиль

— Який у вас напрямок рок-музики?

Руслан: Progressive deathcore.

Богдан: Доволі екстремальний стиль.

— Чим він відрізняється від класичної рок-музики?

Богдан: Понижений строй гітар, екстремальний вокал — гроул, використання складних ритмічних малюнків, в основному швидкий темп. А взагалі, якщо послухати, то відмінність чути одразу.

— Чому саме такий екстремальний стиль?

Руслан: Яке життя, така і музика.

Ігор: Такий напрямок тому, що ми з дитинства слухали важку музику, яка нас надихала. І саме таку музику нам хотілось грати, бо це заряджало нас шаленою енергією.

Богдан: Нам всім подобається, в цьому є певний адреналін.

Ігор: Точно, адреналін. Особливо на сцені, коли треба викладатись на повну. Щоб показати шоу слухачам. А коли бачиш, що люди тебе підтримують, то це мотивує до ще масштабніших планів.

— Які саме гурти ви слухаєте?

Богдан: Та кожен різне. Але є гурти, які ми всі любимо і поважаємо. Наприклад, “Gojira”, “Lamb of god”, “Whitechapel”. Із вітчизняних це “Jinjer” та “Megamass”. Може ще хтось якісь додасть від себе.

Максим: Та крутих гуртів багато. Ось цих для прикладу вистачить.

► Хлопці грають музику у стилі “Progressive deathcore”. Йому притаманні швидкий темп, складні гітарні ритми та гроулінг

Новий кліп буде із віковим обмеженням “18+”

— У вас пісні всі англійською?

Богдан: Так, наразі.

— Чому?

Руслан: Аудиторія більша, з вимовою простіше і цікавіше.

— Яка ідея кліпу “Cerberus effect”?

Руслан: Це тобі потрібно казати. Хто як бачить.

Богдан: Ідея як і пісні, так і кліпу в тому, що страх може довести людини до безумства та смерті. Але Руслан має рацію, кожен може побачити в ньому щось своє.

— Ідея класна. Робота виконана на професійному рівні. Хто знімав?

Богдан: Дякуємо. Знімав наш друг, Владислав Коломійченко.

— Чудовисько з чорними руками уособлює страх. Я правильно розумію?

Ігор: Монтажем кліпу займались самі. Чорні руки і все інше, на моє бачення, це галюцинації, породжені власним страхом. Є ще один кліп, який знімали раніше. Він більше на соціальну тему.

Максим: Перший кліп знімали в Міському будинку культури. Там саме проходив ремонт. Другий у нас на гаражі.

— Коли знімете третій?

Ігор: Плануємо зйомки на кінець літа.

— Розповісте, про що він, чи зберігатимете інтригу?

Ігор: Такі речі повинні бути інтригою. Бо так буде не цікаво.

Богдан: Побачиш готовий результат.

Ігор: Можу сказати одне — кліп буде жорсткий.

Богдан: 18+ (сміється — авт.).

Ігор: Бодя, ми ж тобі не “Рамштайн” зі своїм знаменитим кліпом.

Богдан: 18 + — то не завжди лиш те, про що ти думаєш.

Планують випустити альбом

— Як ви пишете пісні? Збираєтесь разом, чи комусь приходить ідея і вже потім він нею ділиться з іншими?

Богдан: В основному гітаристи придумують ріффи, а з них всі разом готуємо цілісну композицію.

Ігор: А написанням саме текстів займається басист.

Богдан: Текст пишемо потім, коли вже музика готова.

Ігор: І вокаліст.

Богдан: Хоча ідея для тексту може прийти в голову кожному.

Ігор: Музику робимо всі разом. Намагаємося зробити так, щоб кожному учаснику подобалось звучання композиції.

— Що таке гітарні рифи?

Руслан: Ріфи.

Богдан: Типу основна гітарна мелодія. Ритмічний малюнок. Типу коли “дж-дж-дж” на електрогітарі.

— Зрозуміла. Відколи ви у новому складі, вже випустили альбоми?

Ігор: Повноформатний альбом лише готуємо, а виходили тільки міні-альбоми та сингли.

— Електронні чи на фізичних носіях?

Ігор: Є і на Youtube, і на сайті, і в соціальних мережах. Фізичні носії — це вже, певно, минуле. Все менше такого плану розповсюдження, якщо казати про диски. Зараз у більшому виграші платформи прослуховування.

— Скільки буде композицій у повноформатному альбомі?

Богдан: Орієнтовно десять, але це не остаточна інформація.

— Коли плануєте його випустити?

Ігор: Точних дат не назвемо. Але щойно ми його допрацюємо і все буде ідеально для нас, тоді і побачить світ.

Репетиції і виступи

— Де у вас проходять репетиції?

Ігор: У гітариста.

Богдан: Там типу гараж-студія.

Ігор: Перелаштований гараж на репетиційну базу.

— Які речі мають бути на репетиційній базі?

Ігор: Все, що необхідно для створення музики.

Богдан: Ну як, апаратура для підключення, барабани і бажано учасники гурту.

Ігор: Колонки, підсилювачі, мікшер, гітарні процесори. Диван.

— Як часто у вас виходить збиратися на репетиції?

Богдан: Два-три рази на тиждень.

— Де ви виступаєте?

Богдан: Свого часу покатались трохи: Київ, Львів, Вінниця. Були на фестивалях в Одеській області. Востаннє грали на відборі на фестиваль “Файне Місто”, що відбувався в Києві.

— Чи знайомі ви особисто з  учасниками відомих українських рок-гуртів?

Богдан: На останньому відборі познайомились із лідерами гуртів “Мегамасс” і “Dysphoria”. Вони досить відомі серед любителів важкої музики. Це так щоб особисто, а так бувало по скайпу з деякими спілкувалися.

Про роботу і хобі

— Чим займаєтесь окрім музики? Ви ж усі певно десь працюєте?

Кирило: Так цікаво склалося, що майже всі учасники так чи інакше працюють у сфері продажу пристроїв для мобільної комунікації та всього, що з цим пов’язано. Коротше кажучи, продаємо телефони. Щоправда, Руслан їх ремонтує.

Звісно, кожен з нас також займається ще рядом улюблених для нас справ. Я, наприклад, вчу мови. Руслан займається риболовлею. Решта вже про себе додасть.

Богдан: Лиш я виділився — працюю у сфері продажу будівельних матеріалів. А ще люблю велопрогулянки, читати, дивитись цікаві фільми.

Ігор: Працюю в сфері обслуговування абонентів. Поза роботою займаюсь звукозаписом, відеомонтажем, почав фотографувати. Також люблю порибалити, полюбляю велопрогулянки.

— Чи не заважає робота творчості?

Богдан: Звісно, ні. Навпаки, заняття музикою допомагають відволікатися і перезавантажити мозок.

Максим: Робота заважає тим, що усі на ній живуть практично. А на музику залишається не так вже і багато часу. Музиканти, які цим заробляють, грають щодня, а ми двічі на тиждень.

Публікації про інші гурти Козятина можна почитати тут

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.