Поїздка була нелегкою — звуки ППО в Києві, обстріли Херсону, зламане авто по дорозі

Ірина Шевчук

Об’єднані та згуртовані. Козятинчани зробили неймовірне. Як тільки почули, що місцевий волонтер Юрій Кирій збирає допомогу для поїздки у Херсонську область, за лічені години завантажили повний під зав’язку бус, вагою приблизно півтори тонни.
Поїздка була нелегкою — звуки ППО в Києві, обстріли Херсону, зламане авто по дорозі. Розповідаємо все у деталях

Не були б ми українцями, якби не йшли на зустріч один одному у найважкіші життєві моменти. Єдина нація — єдина у всьому. Не можливо повірити у те, що зробив наш ворожий сусід і про що він думав, коли підірвав дамбу Каховської ГЕС. Тисячі тонн води ринуло у вільне русло, змиваючи на своєму шляху все.. Раніше ми могли таке бачити у кінофільмах про природні явища. Наразі ж, на жаль, це все наша страшна реальність. Наслідки — шокуючі.

Звісно, після скоєного, українці об’єдналися, як могли. Кинулися херсонцям на допомогу. Хтось брав участь в евакуації, хтось рятував тварин, хтось надавав прихисток. Не стали осторонь і козятинчани. На другу добу після катастрофи місцеві волонтери Сергій Сиваківський та Юрій Кирій розмістили пост у соціальних мережах та організували збір допомоги на Херсонщину.

Потрібно було все — від продуктів харчування, води і до матраців, ковдр та подушок.

Відео дня

Під вечір четверга, 8 червня завантажили повний бус і відправилися в дорогу. Розпитали у Юрія, як вдалося все так швидко організувати.

— Поїздку на Херсон ініціювали спільно з благодійний фондом «Бойовий волонтер України» з міста Золочів, — розповідає Юрій. — Я добре знаю голову фонду Володимира Буція і у розмові з ним дізнався, що вони отримали замовлення від військових на два мотори і човен. Коли все придбали, то мали везти на Херсонщину. Машина в них велика (крафтер), місця вільного залишалося ще багато, тож подумали, що можна об'єднати поїздку. Почав об'їжджати та обдзвонювати людей, аби завантажитись всім необхідним. Дуже допомогла церква «Спасіння», Світлана Романова, Сергій Петрик, Людмила Семенюк, отець Миколай Волохатий та прихожани його храму, Саша Кирій, Св'ятослав Мулик, В'ячеслав Кесарчук, Валентина Лясківська та колектив і учні ліцею №5. Це люди з великої літери і хочеться їм всім щиро подякувати. Почали зносити крупи, цукор, муку, воду (60 упаковок), подушки, ковдри, білизну, речі і навіть матраци. Вдома в мене була тушенка (100 банок), різні копченості.

Одним словом швидко згуртувались і назбирали стільки, що в автівку і не загрузити. Тут на допомогу прийшов козятинчанин Павло Занюк. Він надав для поїздки свій бус, який за словами Юрія, так натрамбували, що матраци запихали вже під верх.

Запакувавшись, вирушили в дорогу. У Житомирі перегрузилися у крафтер, який їхав зі Львова. Далі — дорога на Київ, аби завантажитися ще там. І це все вночі, під звуки роботи столичного ППО.

До крафтера у Києві вчепили ще човен, прицеп. Тож можна собі тільки уявити об’єми і тоннаж допомоги. Тільки те, що завантажили у Козятині, було вагою більше півтори тонни.

— Ми ледь доїхали, — розповідає Юрій. — На шляху зустрічали сотні бусів, вантажівок та фур з усієї України, які теж їхали на Херсонщину. Після ретельних перевірок та численних блок-постів, заїхали в Херсон, на правий його берег, де ще можна було проїхати. Бо лівий, який за мостом, затоплений, там скрізь вода.

У Херсон наші волонтери прибули у великий логістичний центр. Мусили швидко розвантажуватись через постійні обстріли росіян.

— Просто немає слів, нам військові показували фото і відео підтоплених і обстріляних будівель, — говорить Юрій. — Люди плачуть і розповідають, що хвиля йшла висотою три метри. Встигали забрати з собою тільки документи і необхідні речі. На лівому березі Херсона є такі багатоповерхівки, в яких у воді перші два поверхи. А далі, на третьому-четвертому у квартирах живуть люди. І рятувальники їм привозять продукти харчування, через вікна подають. Взагалі, херсонські жінки кажуть — вони зроблені зі сталі. І я хочу сказати, що це дійсно так, вони такі загартовані, не зважають на звуки вибухів, роблять все, що треба. Скрізь облаштовані пункти видачі гарячих обідів, потоки людей. Зустріли волонтерів з Житомирської, Івано-Франківської областей.

Додому наші волонтери повернулися у суботу по обіді. Загалом дорога туди і назад зайняла дві доби. За кермом хлопці підміняли один одного, стомлені, але щасливі, що все вдалося доставити до пункту призначення. По дорозі заїхали ще до волонтерів у Миколаїв, вони тварин рятують, за день по 18 котів і собак. Тобто, кожен робить свою важливу місію.

Без сумнівів, волонтерська справа нелегка та ризикована. Без пригод і труднощів не обходиться. Так сталося і цієї поїздки. Обламалося авто.

— Нас трохи підвела машина, постійно відсікало турбіну — тільки йшла нагрузка і вона не їхала, по кілька раз перевантажували бортовий комп’ютер, а це все займало час. Але, дякувати Богу, доїхали.

Херсонцям потрібні електроприлади

На останок нашої розмови Юрій додав — це була не єдина відправка з наших країв на Херсонщину. Волонтери планують їхати ще, як тільки відремонтують машину. А це займе близько тижня. Юрій каже, що у логістичному центрі просили привезти електропобутові прилади, чайники, плити, мікрохвильовки. Бо вода зійде і люди повернуться у свої оселі, а там що? Нічого ж не працює, все затоплене, все втрачене.

— Нам зараз треба оце все зібрати, скласти, викласти відео, що все є, воно ж не зіпсується. А потім завеземо, запитаємо ще які продукти може треба буде, тушонки це однозначно, я вже замовив м’ясо — каже Юрій. — Тож, звертаюсь до козятинчан — побутова техніка, в кого що є, буде херсонцям вкрай важлива. Долучайтесь. Разом до Перемоги.

Читайте також: