Бігли 2 кілометри у пам’ять про полеглих воїнів
- На День пам’яті захисників у Козятині провели забіг «Шаную воїнів. Біжу за Героїв України».
- Долучилося більше ста учасників, віком від 8 до 58 років.
- Козятинчани пробігли центральними вулицями міста, а на заваді не стала навіть шалена спека
Патріотичнй забіг «Шаную воїнів. Біжу за Героїв України» відбувся у Козятині вже вдруге. У 2021 році його започаткував військовий Володимир Вдовенко. Тоді акцію приурочили до Дня незалежності. Цьогорічний пробіг провели 29 серпня, на День пам’яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. До участі зареєструвався 131 учасник. Схоже, це навіть більше, ніж очікували організатори, тому що спеціальних наліпок і номерів, які видавали учасникам, на всіх не вистачило. Серед тих, хто вирішив долучитися до патріотичної акції, найбільше було дітей. Наймолодшому учаснику всього 8 років. А найстаршому — 58.
Перед тим, як почати забіг, хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих захисників. Потім зазвучав Гімн.
— Цей День пам’яті держава започаткувала у 2019 році, — каже ведуча Ольга Безпалько. — Саме з цією датою — 29 серпня, пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення — вихід українських воїнів з оточення в Іловайську у 2014 році. Тоді російське керівництво традиційно для себе порушило домовленості. Українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало називатися зелений коридор. Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому символом пам’ятного дня 29 серпня став сонях, який сьогодні є елементом одягу у багатьох українців.
Учасників забігу запросили на лінію старту, яку прикрасили жовто-блакитними стрічками. За сигналом свистка усі дружно почали бігти.
Маршрут пролягав через вулиці Пилипа Орлика, Незалежності, Чумацький Шлях (колишня Мічуріна та Героїв Майдану, але поліцейський автомобіль, який супроводжував тих, хто біжить, рушив до танка, тому частина учасників пробігла дещо більше, ніж передбачалося спочатку.
Тим часом на площі група підтримки чекала, коли повернуться учасники забігу. Чимало людей прийшли із жовто-блакитними кульками.
Багато козятинчан взяли ще й прапор. Серед них Маша та Діана. Дівчата прийшли підтримати свою подругу — Наташу Мазур, ученицю опорного ліцею.
Через 12 хвилин учасники забігу стали повертатися назад на площу. Першим фінішував дев’ятикласник Давид Ляшенко.
Серед тих, хто одними з перших подолав дистанцію, була восьмирічна Анастасія П’ясецька, одна з наймолодших учасників.
— Я вирішила долучитися до забігу, тому що нам потрібно вшановувати наших воїнів, які загинули на війні, — каже дівчинка.
— Дочка о сьомій ранку прокинулася, щоб піти на забіг, — розповідає мама Інна. — Я нею пишаюся. Вона у мене молодець.
На фініші учасників забігу нагороджували медалями. Але їх теж не вистачило на всіх, так само, як і наліпок.
Коли усі, хто брав участь в акції, повернулися на площу, мала стартувати офіційна частина. Але довелося зачекати ще декілька хвилин — деяким учасникам забігу знадобилася медична допомога. І це зовсім не дивно, адже усі бігли під палючим сонцем — вже вранці температура повітря була +30 градусів.
Коли усе владналося, ведуча Ольга Безпалько подякувала усім, хто долучився до пробігу. До слова запросили міського голову.
— Дякуємо безмежно хлопцям і дівчатам зі всієї України, з усіх куточків, з маленьких сіл і великих міст, які дають нам сьогодні можливість тут стояти, бігти, сидіти, навчатися і рухати Україну до перемоги, — сказала Тетяна Єрмолаєва. — Вам, діти, всім безмежна подяка.
Сім’ям Героїв, які загинули на війні, вручили подарункові колекційні монети, присвячені Збройним силам України.
Наостанок виступила Ірина Москалюк, вдова Героя Олександра Москалюка, військового, якого ми втратили у 2014 році.
— Коли гортаєш Фейсбук і дивишся новини, перед очима світлини наших воїнів, які повертаються на щиті, — сказала Ірина Москалюк. — Ми сьогодні в першу чергу маємо бути вдячними їм за той спокій, що ми сьогодні живемо в цій країні, що першого вересня ви, діти, нарешті підете в школу і можете спілкуватися. Цей спокій відносний. Але тільки завдяки тим, хто загинув, тим, хто сьогодні лікується, завдяки нашим Збройним силам Україна переможе. Хоча інколи чуєш «Ай, моя хата скраю». Але я вам скажу закінчення цього козацького прислів’я: «Моя хата скраю, першим ворога зустрічаю». Зустріли ми його, даємо здачі і перемога буде за нами.
Читайте також:
Як у Глухівцях долали дистанцію, аби вшанувати загиблих Героїв України
московити нам не брати. Громада нашого міста відзначила День прапора
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Микола Співаченко