Столітній посуд із ресторану «Імператор» у Козятині показали на виставці порцеляни

• Статуетки, графіни, сервізи, якими користувалися наші бабусі й дідусі, представили на виставці порцеляни.

• Серед експонатів — соусниця, яку подавали в буфеті при станції Козятин. Із неї міг наливати соус сам імператор

У Музеї історії міста Козятин презентували виставку порцелянових та керамічних виробів минулого століття. Найдавніші предмети, представлені в експозиції — це порцеляна Матвія Кузнєцова, відомого в свій час власника порцелянових заводів. В Україні йому належала фабрика на Харківщині — Будянський порцеляновий завод, що почав працювати з 1887 року. Директорка музею історії міста Лілія Макаревич показує велику порцелянову таріль. На дні посуду — клеймо порцелянового заводу Кузнєцова. Ця таріль належала козятинчанці Зінаїді Чорномаз.

— Кожен керамічний виріб, який ви бачите на нашій виставці, має клеймо, — каже Лілія Макаревич. — Це найголовніша ознака, за допомогою якої ми можемо визначити, до якого періоду належить предмет. Ось у нас досить простеньке клеймо на дні чашки, але ця чашка була лише у заможних радянських людей. Це фрагмент сервізу, який називався «Бутон». Він оздоблений золотом і коштував надзвичайно дорого — щоб його придбати у ті часи, мені, наприклад, довелося б віддати всю свою заробітну плату.

За словами Лілії Макаревич, ще з XVIII століття українські порцелянові заводи виготовляли продукцію високої якості і наша порцеляна користувалася попитом навіть за кордоном. Порцелянові вироби вивозили на продаж у Європу і європейці радо купували її, адже вона була значно дешевшою, але за якістю нічим не гірша. Порцеляну оздоблювали ручним розписом і навіть використовували новітні на той період технології — фотографію.

Окрім вищезгаданого Будянського фаянсового заводу, що був на Харківщині, у XIX столітті існували й інші фабрики. Справжнім осередком виготовлення кераміки була на той час Житомирська область, де було найбільше порцелянових заводів. Найстаріші з них — Городницький та Баранівський порцелянові заводи, які почали працювати на початку 1800-их років.

— Хочу вам продемонструвати незвичайний флакончик, — продовжує Лілія Макаревич. — Його днями передали до нашого музею. Це частина соусниці, яку ймовірно виготовили в 20-30 роках минулого століття. Її подарувала до фондів музею Людмила Артемчук. Її бабуся працювала в буфеті при станції Козятин, який ми сьогодні знаємо як ресторан «Імператор». Буфетна станція була для заможних громадян, не кожен міг у нас на вокзалі пообідати. Тож цією соусницею могли користуватися, зокрема, імператор, який перебував на нашому вокзалі, гетьман Павло Скоропадський чи Симон Петлюра.

Не лише сервізи та різні види посуду, а й статуетки, які свого часу користувалися неабиякою популярністю, показали на виставці. Частина цих предметів із родинних колекцій козятинців, зокрема, Зінаїди Чорномаз, Володимира Кіраковського, Тетяни Яковлєвої, Лесі Мізінової, Надії та Оксани Луценко, Антоніни Головненко. Один із таких предметів — невелика статуетка звіздаря.

— Це була улюблена статуетка мого батька, — каже Тетяна Яковлєва. — Тато привіз її приблизно в 60-тих роках.

Під час відкриття виставки директорка музею історії міста не лише розповіла про історію виготовлення порцелянових виробів, а й поділилася, чим відрізняється порцеляновий виріб від фаянсового. Зокрема, столові прибору із фаянсу завжди повкривають глазур’ю. Це пов’язано з тим, що на відміну від порцеляни, фаянс надзвичайно швидко вбирає сторонні запахи, а також має більш крихку структуру.

Виставка «Порцелянова Україна» буде діяти у Музеї історії міста до 26 вересня.

 

Читайте також:

На благодійному заході у Самгородку зібрали понад 20 тисяч гривень на ЗСУ

У Козятині на Водокачці відбудеться яскравий фестиваль «Сомик»

Робили досліди, готували налисники, сервірували стіл: влаштували квест для дітей

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.