Розповідали патріотичні вірші і ласували солодощами: як Миколай юних козятинчан зустрічав

Олена Удвуд

У День Святого Миколая у Козятині запрацювала резиденція, у якій Святий Миколай приймав гостей.
Перші відвідувачі завітали ще до офіційного відкриття.
Ніхто не пішов без цукерок

Вперше День Святого Миколая ми відзначили 6 грудня, адже Православна церква України перейшла на новий календар. Цього дня у Козятині відкрили резиденцію Святого. Її облаштували у фойє міського будинку культури.

Прикрашена штучна ялинка засяяла вогнями. Біля неї поставили камін. У ньому навіть дрова є, несправжні звісно. Вбраний у білу мантію та золотисту накидку Святий Миколай входить до фойє, сідає у своє крісло та чекає на юних козятинчан.

Перші гості не забарилися — це були чотирирічний Кирил разом із мамою. Вони прийшли за 7 хвилин до офіційного відкриття резиденції.

Відео дня

— Доброго дня, — вітається Святий Миколай. — Хто це до нас завітав?

— Я, — відповідає хлопчик.

— А як тебе звати?

— Кирил, — відповідає мама.

— Я радий тебе вітати в своїй резиденції. Ти був слухняний цього року?

— Так, — каже хлопчик.

— А мама що скаже? Був слухняний?

— Трошки, — із посмішкою на вустах відповідає мама.

— Ти обіцяєш бути слухняним? — запитує Кирила Святий Миколай.

— Так, — каже хлопчик.

Для усіх, хто завітає на гостини, Святий Миколай приготував подарунки. Ліворуч від Святого кошик із шоколадними цукерками. Вони лише для чемних хлопчиків та дівчаток. А праворуч — кошик із різочками, прикрашеними дощиком. Вони — для бешкетунів. Святий Миколай простягає руку до кошика із цукерками і дає Кирилу. Хлопчик дякує Святому Миколаю і просить ще цукерку для своєї молодшої сестрички Ніки.

— Вона ще спала, тому з нами не пішла, — пояснює мама.

Святий Миколай дає Кирилу ще одну цукерку і каже:

— Тримай, передасиш Нікі від Миколая. І щоб була дуже слухняною.

Наступною до Миколая завітала Катя.

— Яка ти була цього року, слухняна чи не слухняна? — питає Миколай.

— Трохи вредна, — чесно каже дівчинка і сміється, а потім додає, — слухняна.

— Ти знаєш якогось віршика чи пісеньку?

— Можу вірша розказати, він такий, про Україну.

Катя розповіла патріотичний вірш, який розчулив усіх дорослих в резиденції.

— Я віршів знаю мільйон, — каже дівчинка.

— Миколайчик дякує тобі за те, що ти завітала до нього в резиденцію і розповіла дуже гарного патріотичного вірша, — каже Святий Миколай і простягає дівчинці цукерку. — Нехай тобі щастить в житті.

— А вам дякую за цукерку, — каже Катя.

Своєї черги вже чекає Настя. Дівчинка трохи соромиться підходити до Святого Миколая.

— Яка гарна дівчинка, — каже Миколай. — А слухняна чи ні?

— Так, — відповідає Настя.

— А тато з мамою що скажуть, слухняна вона була цього року?

— Так, — відповідає мама.

— А мама з татом слухали тебе? — звертається Миколай до Насті.

Настя хвильку думає, а тоді махає головою.

— Ми тобі подаруємо гостичника від Миколайчика, а ти йому натомість може розповіси віршика чи пісеньку заспіваєш?

— Я пісеньку не знаю і віршика також, — каже засмучено Настя.

— Тоді вивчиш, а наступного разу розкажеш. Миколайчик тобі вірить, що ти будеш слухняною цього року.

— І пообіцяй, що ти навчишся читати, — додає мама.

Настя киває. Миколай дарує дівчинці цукерку і робить фотографію. Декілька хвилин Святий відпочиває, а тоді зустрічає нових гостей. Це троє старших дітей.

— Ми прийшли до Миколая, — кажуть діти, щойно зайшли до резиденції.

— Заходьте, він чекає на вас, — усміхнено каже Лариса Ромасько, директор будинку культури.

Першою до Миколая підходить Влада. Дівчинка вітається.

— Добрий день, — відповідає Миколай. — А з ким ти прийшла?

— Зі своєю подружкою і братом, — відповідає Влада.

— Зви брата і подругу сюди, — каже Святий. — Не соромтеся, сідайте. Дуже радий бачити вас у своїй резиденції. Як ви навчалися цього року?

— Дуже добре, — кажуть діти.

— А слухняні були?

— Так.

— Це добре. Треба слухатися, треба гарно навчатися. Миколай любить всіх, всіх зустрічає, всіх радий бачити, він для всіх готує завжди гостинці, а для неслухняних у нього є різочки. Але оскільки ви були слухняні і гарно навчалися, я хочу подарувати вам гостинці, — каже Миколай і дарує дітям по цукерці.

Олег із Максимом завітали до Миколая разом із мамою. Хлопчики поводилися увесь рік чемно, тож Миколай їм дарує цукерки. Після того, як роблять спільне фото, вони не поспішають йти. Братики разом із мамою розглядають виставку картин козятинської художниці Наталії Юхимець, яка експонується у фойє міського будинку культури, та дідухів.

Аліна розповіла Святому Миколаю віршик про кота, який зробив пиріг зі снігу. Наступною до Миколая завітала крихітка Аделіна. Їй 2,5 роки. Батьки попросили у Миколая про послугу — вручити донечці їхній подарунок, іграшкову рожеву коляску.

— Підеш до Миколайчика? — питає мама.

— Хто до мене завітав? Як тебе звати? — питає Миколай.

Аделіна соромязливо відвертається.