На благодійному ярмарку-вернісажі писали воїнам листи та робили соняхи

Олена Удвуд

У Козятині стартував лавандовий вернісаж на підтримку ЗСУ.
Продавали не лише картини художників, а й вироби ручної роботи, а ще провели для учасників цікаві майстер-класи.
Розповідаємо, як пройшов перший день заходу

У вівторок, 22 серпня, міський сквер вкотре перетворився на ярмаркову площу. Тут організували лавандовий вернісаж на підтримку наших бійців. Усі кошти з проданих виробів підуть на потреби воїнів. Захід мав розпочатися о 13.00, але на заваді стала повітряна тривога. Після відбою вернісаж-ярмарок нарешті стартував.

Довкола клумби розставили картини. Усіх їх об’єднує спільна тематика — лаванда. Живописні роботи створили художники з Козятина та інших куточків України, які взяли участь у пленері «Подільська лаванда», що відбувся в рамках святкування цьогорічного Дня міста. Це Наталія Вусик, Олександр Нікітюк, Вікторія Александрой, Тетяна Александрой, Марія Гордієць, Любов Федорук, Віктор Кльоц, Інга Загайкевич, Наталія Баштова, Наталія Юхимець, Анна Веретільник, Тетяна Куліш, Ольга Курська, Олександр Шепеньков, Анжела Коренкова, Ігор Іванов, Ірина Олексюк, Анастасія Сироїд, Ольга Слободянюк, Олена Міщук, Ірина Круглікова, Інна Калин, Міла Мельничук та Олександр Сапальов.

— Я розумію, що можливо в сьогоднішній час картини не кожен може купити, тому що це не хліб, який ми можемо споживати, але повірте мені, що ця робота, яку ви придбаєте, може надихати вас все життя, — каже Тетяна Куліш, ідейна натхненниця благодійного вернісажу. — Туди вкладена позитивна енергія художників, які їхали, витратили свій час, приїхали і написали ці роботи з однією ціллю — щоб зібрати гроші для воїнів ЗСУ.

Відео дня

До вернісажу митці готували не лише картини. Наталія Баштова зробила ляльку-мотанку у лавандових тонах. Ірина Круглікова — крихітних янголят із ниток. А Олена Слободянюк створила витончену каркасну паперову ляльку. Саме її тендітна красуня першою знайшла свого покупця — ляльку придбала козятинчанка за 800 гривень.

Була навіть бджола з Майнкрафту

Долучилися до ярмарку-вернісажу не тільки художники, а й волонтери-рукодільці. Це Поліна Заєць, Віталій і Дарина Луцкови, Вероніка Мотіна, Марія та Юлія Вакар, Лілія Українець, Анастасія Доценко.

На столі перед Віталиком Луцковим різні види мотанок — нерозлучниці (це хлопець і дівчина, які пов’язані руками), зайчики, які можна одягнути на палець, кози.

— Всі ці вироби зробив Віталик сам, — розповідає мама Алла. — Тут у нас ще прикраси, їх робили дівчата. І ланцюжки, брелки. На будь-який смак. А це новинка.

Алла показує невелику іграшку, зроблені з паперу. Техніка подібна до орігамі.

— Чули про Майнкрафт? — запитує Алла. — Це звідти.

— Це бджілка, — розповідає Віталій Луцков. — Мені стало вдома нудно і я її зробив.

У Лілії Українець одразу два столи. На одному ціла колекція крихітних вазонів, на іншому — в’язані іграшки, брошки з шерсті, вироби у техніці макраме та прикраси з фоамірану. Їх Лілія створює у вільний від роботи час.

— Цим лікуєшся від стресу, — розповідає Лілія. — Я цим давно займаюся. Брошкам, до прикладу, вже років чотири, прикрасам із фоамірану — два. Це мені від бабусі передалося, у мене бабуся була рукодільниця. І мама також. Щойно щось нове з’явилося — я його опановую. Останнє, що навчилася — це в’язання тедиків. У них рухаються ніжки і ручки. Ще нещодавно я почала декорувати вазони. Тому що йогурт з’їли, а стаканчик ми зазвичай викидаємо, але ж йому можна продовжити життя. Так ми бережемо природу.

Лілія працює вчителем початкових класів у ліцеї №5. Коли має вільну хвилинку, сідає за улюблене хобі. До повномасштабного вторгнення продавала свої вироби через магазини, а тепер бере участь у благодійних ярмарках, аби підтримати наших бійців.

— Хоч чимось допоможемо, — каже майстриня. — Треба допомагати. У мене син воював. Я і окопні свічки робила.

Продавали і прикраси, і смаколики

Поруч із Лілією відомі у Козятині юні волонтерки Юлія та Марія Вакар. Сестрички вже рік продають малюнки, аби зібрати гроші на ЗСУ. Але до благодійного ярмарку підготували зовсім інші вироби.

— У нас тут сережки, печиво, татуювання, цукерки та іграшка з дому, — показує Марія. — Це курочка нашої молодшої сестри Лєри. Їй п’ять років. Вона знає, що ми продаємо речі на ЗСУ. Віддала нам цю курочку, сказала, що все одно нею не грається. Хотіла ще одну іграшку дати, але ми її вмовили, щоб вона потім не засмучувалася.

Вироби з бісеру, які дівчата принесли на ярмарок, зробила Марія власноруч.

— Десь місяці чотири тому я захотіла спробувати плести з бісеру, навчилася з інтернету, відео на ютуб дивилася, — розповідає Марія Вакар. — Так і почала це робити. У мене тут каблучки, браслетики, одного вже купили, і сережки є.

— У вас фіксована ціна чи донат? — запитуємо дівчинку.

— Фіксована, — відповідає Марія. — Щось по 40, щось по 30, щось по 20 гривень, татуювання по 12. Я спочатку думала, що у нас замаленький стіл, бо були тільки мої вироби з бісеру і іграшка Лєри. Думаю, у мене є гроші, піду щось куплю, тому я взяла ще печива і цукерочок.

Виступали місцеві виконавці

По інший бік алеї для гостей ярмарку-вернісажу проводили майстер-класи за донат. Наталія Салинко показувала юним козятинчанам, як створювати соняшники — символи пам’яті про загиблих воїнів. За столиком поруч — воскові олівці, голуби з паперу та чисті аркуші. Сюди підходили діти, щоб написати листа із побажаннями для воїнів. Усі листи передадуть нашим захисникам.

Святкову атмосферу на заході створили козятинські виконавці. Впродовж ярмарку-вернісажу із піснями виступили Юлія Порошинська та вокальний ансамбль «Струни серця». Світлана Чайка зіграла на скрипці, а Федір Бережнюк грав на саксофоні.