Під виглядом «компенсації за світло» намагалися зламати онлайн-банкінг

• У козятинські вайбер-групи приходили повідомлення з посиланням на сайт, де нібито можна було подати заявку для «отримання компенсації за сплачену електроенергію».
• Ресурс обіцяв до трьох тисяч гривень.
• Та насправді таким чином збирали банківські дані

Цей випадок стався у липні. У вайбер-групу одного з козятинських ОСББ прислали повідомлення, що нібито можна «отримати компенсацію за світло», та ще й до 3100  гривень. Користувач, від чийого імені надійшло це повідомлення, писав, що «вже одержав гроші», хоча швидше за все ця людина навіть не підозрювала, що з її акаунту відправили повідомлення такого змісту, бо її вайбер, найімовірніше, зламали. Повідомлення з обіцянкою «компенсації» містило посилання на сайт, оформлений як нібито «державний портал офіційної програми фінансової підтримки». Перше, що насторожило — адреса сайту. Можливо, ви звертали увагу, що інтернет-сторінки справжніх державних порталів, таких як наприклад «Дія», сайт Кабміну, тощо, мають наприкінці своєї адреси «gov.ua». Натомість адреса сайту, де обіцяли «компенсацію за електроенергію», закінчувалася на «club». Це стало першим тривожним дзвіночком, що «портал» може бути фейковим.

Посилалися на неіснуючу постанову

Другий тривожний дзвіночок — сайт, що пропонував оформити «компенсацію», посилався на нібито постанову №442-р «Нормативна база програми компенсації витрат населення на електроенергію в межах державної підтримки». Насправді такої постанови не існує.

За номером 442-р пошукова система знаходить лише два документи. Перший — розпорядження Кабміну за 2022 рік «Про виділення коштів з резервного фонду держбюджету» і це розпорядження стосувалося виділення коштів на додаткові виплати для МВС, Держприкордонслужбиі, Нацгвардії, ДСНС і Нацполіції. Другий документ — постанова Кабміну «Деякі питання реалізації статті 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і ця постанова затверджує порядок використання коштів казни за програмою «Компенсація за знищене житло». Тобто жоден з цих документів не стосується компенсації витрат на електроенергію.

І нарешті вишенька на торті — для «оформлення компенсації» сайт пропонував обрати банк, в якому у вас вже є рахунок, ввести номер телефону, до якого прив’язаний ваш онлайн-банкінг, і пароль доступу до онлайн-банкінгу, нібито після цього кошти зарахують на картку впродовж доби в робочі дні. Однак таким чином сайт намагається отримати доступ до онлайн-банкінгу користувача. Що могло бути далі — цілком зрозуміло: замість «компенсації до 3100 тисяч гривень» списали б гроші з рахунку того, хто ввів конфіденційні дані доступу до онлайн-банкінгу.

На щастя, наразі ресурс, який маскувався під «державний портал з виплати компенсацій за електроенергію» вже недоступний — при переході за посиланням браузер попереджає, що це небезпечний сайт, за допомогою якого можуть обманом змусити встановити програмне забезпечення чи розкрити персональні дані.

Ще одна небезпечна схема з картками

Це — класичний приклад фішингової атаки — нагадують в Управлінні протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Мета зловмисників — отримати доступ до персональних даних, щоб у подальшому викрасти гроші. Щоб захистити себе і своїх близьких від подібних атак, дотримуйтеся простих правил:

• не переходьте за сумнівними посиланнями, навіть якщо вони надходять від знайомих вам людей;
• завжди перевіряйте будь-яку інформацію;
• звертайте увагу на адресу сайту;
• не вводьте дані своєї картки на сторонніх ресурсах і не розголошуйте персональну інформацію, як от пароль, номер телефону, до якого прив’язана картка, кодове слово, паролі, що приходять на телефон.

У Кіберполіції також попереджають про ще одну небезпечну схему зловмисників, пов‘язану з банківськими картками: шахраї пропонують підробіток, але з умовою — передати їм у користування картку. У подальшому її можуть використовувати для переказу крадених коштів.

Людей, які за гроші передають свої картки чи рахунки іншим, називають «грошовими мулами» чи «дропами», — пояснюють в Управлінні протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції. Такі картки та рахунки потрібні зловмисникам для того, щоб приховати джерело надходження коштів і мати можливість залишатися в тіні. У чому небезпека:

• навіть якщо особа не усвідомлює, що стала співучасником злочину, її можуть притягнути до кримінальної відповідальності за співучасть у незаконних діях чи фінансування тероризму;
• у майбутньому в людини, яка надала свою банківську картку в користування, можуть виникнути проблеми з доступом до банківських послуг та працевлаштуванням, також можна отримати «пляму» на своїй репутації;
• існує великий ризик втратити власні кошти через шахрайські операції.

Якщо ви стали жертвою онлайн-шахраїв, зверніться до кіберполіції. Корисну інформацію про загрози, які можуть чатувати на вас в онлайн-просторі можна знайти у проєкті «КіберБрама».

Читайте також:

«Безпечна поведінка в інтернеті така ж важлива, як і дотримання правил дорожнього руху»
.Пропонують гроші за коротке опитування, щоб отримати доступ до рахунку

Просять заповнити анкету «для збереження пенсії», а самі виманюють персональні дані

Додайте РІА Козятин до вибраних джерел в Google.