Бо його підставив атошник, у якого проблеми із законом та наркотиками?
Ця історія почалась ще в 2017 році, коли у власному кабінеті правоохоронці на хабарі 300 доларів затримали тодішнього начальника управління містобудування і архітектури Козятинської міськради Олександра Павлова. Ці гроші він начебто отримав від бійця АТО за оформлення документів для отримання дозволу на розміщення торгового об’єкта. Держслужбовця випустили під заставу, а через погіршення стану здоров’я він тоді потрапив до кардіології й на всі звинувачення ось що розповів.
– У листопаді 2016 року я був призначений начальником управління містобудування і архітектури Козятинської міськради. Одного дня до мене прийшов боєць АТО Євген Ц., який після демобілізації перебував на обліку в центрі зайнятості. Мовляв, хоче в Козятині поставити торгову точку швидкого харчування. Я пообіцяв з’ясувати всі деталі. Коли боєць прийшов вдруге, попросив його визначитись із місцем та написати заяву, оскільки дозвіл на земельну ділянку дає сесія міської ради. Втім, яким було моє здивування, коли наприкінці розмови воїн став натякати на хабар і написав на листку «300». Я відмовився на цю тему далі говорити.
Наступна зустріч із бійцем була у відділі майнових ресурсів, і за спеціальною програмою ми показували ділянки. Він обрав. А в день затримання прийшов знову до мого кабінету. Почав мову за старе. Тоді поклав на лист паперу гроші та підсунув до мене. Я їх назад відсунув. Раптом боєць вийшов з кабінету, а на столі залишив долари. Вирішив бігти за ним, аби забрав гроші. Й повідомити меру. Була обідня перерва. В цей час з’явилися до десятка правоохоронців з понятими. І почалися слідчі дії. На тильній стороні руки в мене залишився слід від фарби, коли ми вітались з бійцем. Я не визнаю своєї вини, адже жодних коштів ні в кого не вимагав.
На мою думку, у солдата виникли певні проблеми із законом через заборонені предмети і таким чином він отримав завдання — мене підставити. Я був готовий пройти детектор брехні! Але цього ніхто не взяв до уваги. Про відсутність в моїх діях складу злочину свідчать також й інші обставини та докази, що їх доводили ми, однак судом першої та апеляційної інстанції при ухваленні своїх рішень не надано їм правильної правової оцінки. Зокрема свідок Пузир Олександр, який працював тоді на посаді Козятинського міського голови, під час надання показань у судовому засіданні пояснив, що я не звертався із проханням про надання земельної ділянки Євгену Ц.
Відомо, що за хабар Олександру Павлову «світило» десять років ув’язнення з конфіскацією. А вже наприкінці зими 2019 року чиновник отримав вирок — до п’яти років позбавлення волі. Прокурори довели, що він отримав хабар 300 доларів для сприяння наданню іншій людині дозволу на розміщення торговельного об’єкта. Олександр Павлов подав апеляцію. Розгляд тривав близько восьми місяців. 3 грудня колегія залишила у силі вирок суду першої інстанції та призначила йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за винятком житла. Олександр Павлов звернувся до Верховного Суду. Там рішення залишили в силі, й наразі він відбуває покарання у Літині. Втім, до цих пір не втрачає надії довести, що не винен, й вимагає переглянути заново свій вирок. Про це розповів адвокат засудженого Станіслав Башинський, який звернувся до нашого журналіста.
– Особа, яка стала фігурантом цієї скандалу – Євген Ц. Це завербована особа, яка мала проблеми з наркотиками. У реєстрі є ряд постанов та притягнень його до відповідальності за це… Було позбавлення прав, опір працівникам поліції… Він мого підзахисного підставив, звинувативши у хабарництві! Але тут виникла колізія, бо, згідно з законом про запобігання корупції, Олександр Павлов не був особою, яка займає відповідальне становище. Тобто, вирішити самотужки він те питання не міг. З його боку навіть не було дій вимагання. І якщо б теоретично йому давали кошти, то це був би не хабар, а шахрайство чи зловживання впливом – а це геть інші статті, які передбачають умовне покарання.
Коли у суді Олександр Павлов запитав у бійця Євгена, якщо він хотів займатись підприємницькою діяльністю, то чому цього не робить? А той відповів – я передумав. Але якщо він і не думав займатись бізнесом – це чистої води підстава! А далі ще цікавіше – я знайшов листа Євгена Ц. про те, що він дозволяє оглянути вагончик у своєму домоволодінні. Й поряд документ з огляду, де вказані всі параметри. Я взяв цю заяву та протокол й приїхав до дружини Євгена Ц., – каже Станіслав Башинський. – Вона заявила, що чоловік нічим не планував займатись, бо в неї троє дітей і жінка б залишилась без соціальної допомоги.
Коли ж ми запитали в неї про стосунки з архітектором Павловим, то дружина зізналась – чоловік хвалився, що хоче посадити одного чиновника, хоч і відмовляла його. А далі ще більше – ніякого вагончика у цій родині не було, його ставити не було де. З’ясувалось, що це ще в попередньому шлюбі чоловік цієї жінки на базі тракторного причепу зварив вагончик собі. Всю цю інформацію я надав керівнику ДБР у Хмельницькому, бо був впевнений – це фальсифікація. Але жодної відповіді. Коли ж став цікавитись, повідомили, що заяву направили назад до поліції, яка і курувала справу… Тоді звернувся з батьками Олександра Павлова до Уповноваженого ВР з прав людини. Ми вимагаємо у відповідних органів перевірити всю надану інформацію. Це дасть змогу передати нововстановлені факти у суд і переглянути заново справу!
Віталіна Володимирова
