Вшановують Висаріона-чудотворця та відзначають День журналіста: все про 6 червня

Анастасія Квітка

Сьогодні, 6 червня, День журналіста в Україні. Віряни вшановують пам'ять преподобного Висаріона-чудотворця.

Що сьогодні за церковне свято

6 червня в церковному календарі — день пам’яті преподобного Віссаріона-дивотворця. Він народився і виховався в Єгипті. Від юності полюбив Бога, і світло благодаті Божої засяяло в його серці. Відвідав святі місця в Єрусалимі, де бачив преподобного Герасима, який провадив пустельне постницьке життя. Також спілкувався з іншими багатьма отцями, які в чеснотах просяяли

Преподобний Віссаріон прийняв обітницю німотності, їв лише один раз на тиждень, а іноді залишався без їжі та пиття протягом 40 днів. Одного разу, стоячи на відкритому місці посеред пустелі, преподобний Вісаріон пробув 14 днів і ночей без руху, в молитві, без їжі, не кажучи нічого.

Відео дня

Що не можна робити 6 червня

Не можна ображатися і ображати.
Забороняється викидати залишки їжі зі столу.
Не варто забувати про бур'яни, інакше урожаю не буде.

Народні прикмети і традиції на 6 червня

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на цей день:

дивилися, який сьогодні день: вітер дме зі сходу — літо буде дощовим;
вітер північний — чекайте на велику кількість опадів влітку;
ввечері багато жуків літає — буде гарна погода;
ясна погода — до великого урожаю;
почути як кричать перепілки — піде дощ.

Цього дня прийнято багато працювати на городі і в полі, особливо займатися прополюванням бур'янів. А щоб здоров'я було міцним, обов'язково полийте городину та квіти.

Іменини: як назвати дитину, яка народилася 6 червня

Які сьогодні іменини: Георгій, Лук'ян, Ростислав, Софія, Юліана.

Талісманом людини, народженої 6 червня, є гагат. Використовувався для виготовлення різноманітних виробів вже в кам'яному віці. Здавна вірили, що гагат чинить заспокійливу дію.

Який сьогодні день в Україні

6 червня в Україні святкують День журналіста. Свято заснували 1994 року указом першого президента України Леоніда Кравчука. Цей день підкреслює важливість свободи слова, незалежності ЗМІ та професійних стандартів журналістики.

Провісниками власне української преси історики вважають друковані видання середини XVII століття — так звані «універсали» Війська Запорізького часів гетьманства Івана Виговського. Крім указів і законів, ці видання містили й останні новини. Проте вже на початку XVIII століття вийшов указ Петра I із забороною друкувати будь-що українською мовою, тому про розвиток журналістики в Україні ще довго не йшлося.

Першим вітчизняним виданням з проукраїнським напрямком став харківський журнал «Український вісник». У 1825-му, через чотири роки існування, цей журнал було закрито імперською цензурою.

У Львові 1848 року почала виходити політична газета «Зоря Галицька». В Лубнах на Полтавщині у 1905 році теж з’явилася політична україномовна газета «Хлібороб», редакторами якої були брати Микола та Володимир Шемети.

В кінці XIX — на початку XX століття в центрі української журналістики були такі видатні постаті, як Іван Франко (редактор журналу «Житє і слово» та інших видань); Леся Українка (авторка багатьох публіцистичних творів, учасниця видання часопису «Народ»); Михайло Павлик (видавець журналу «Громадський друг», громадський діяч і публіцист).

В 1960-х роках для журналістів відкрилося трохи більше тем, але вони стосувалися в основному літератури та культури. Політичні й економічні новини, як і раніше, були під суворим контролем. В Україні почали виходити підпільні видання, так званий «самвидав» політичної тематики.

Після проголошення державної незалежності постала гостра потреба в новому медіа-законодавстві, і першим законом для регуляції інформаційної сфери став закон «Про інформацію», прийнятий 2 жовтня 1992 року

Читайте:

Назвали імена довгожителів-ювілярів червня, яких вітатимуть грамотами та грошима

У травні у Козятинській громаді на світ з'явилося 17 немовлят

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.