На престольне свято до нашого костелу приїздив Єпископ

- Минулого тижня у храмі Матері Доброї Божої Ради відбулося престольне свято.
- Божу службу провів Леон Дубравський, Єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії. Свого часу він правив у Козятині в крихітній каплиці, поки ще не було костелу.
- Як пройшло свято — читайте у нашому матеріалі
Простора зала костелу прикрашена живими квітами. Запалюють свічки, що стоять на вівтарі. До храму заходять віряни та сідають на лавки. Перед ними — книги із написом латином «Laudate dominum». Це — збірники пісень, які виконують під час літургії. Залу заповнюють звуки органної музики. За кілька хвилин почнеться служба. А поки до трибуни виходить жінка і зачитує прохання про молитву вірян. Люди просять молитися не лише за власне здоров’я та благополуччя, а й за мир в Україні та повернення наших захисників із війни.
Дзвонять дзвони, звучить «Радуйся, Святая Діво». Віряни підводяться з лавок. Відчиняються двері праворуч від вівтаря і з невеликої кімнати, яка називається «захристія» виходять Єпископ Кам’янець-подільської дієцезії Римо-католицької церкви України Леон Дубравський та настоятель храму Матері Божої Доброї Ради Валерій Добровольський. Так починається урочиста служба на престольне свято нашого костелу.
— В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, — звертається до парафії Єпископ.
— Амінь, — відповідають віряни.
— Мир з вами, — каже Єпископ.
— І з духом твоїм, — відказують віряни.
— Чоловіки молодші, котрі можуть ходити на двох ногах, проходять до захристії, вбираються і будуть служити, так як треба. Вам немає чого сидіти в залі. Там повинні сидіти жінки. У нас так, як в армії, до 60 років, — жартує єпископ.
Чоловіки підводяться з лавок, йдуть до захристії, вбираються у білі сорочки, прикрашені мереживом та золотистого кольору накидки, повертаються до зали і проходять ліворуч від вівтаря.
Спочатку усі разом проголошують молитву. Леон Дубравський одягає корону та сідає за єпископський трон. Віряни підходять до трибуни і читають уривки з Євангелія. Після кожної частини всі разом співають молитву.
Коли читання завершується, Єпископ повертається до вівтаря.
— Христос Воскрес! — каже Леон Дубравський.
— Воістину воскрес! — відповідають віряни.
— Сьогодні ми зібралися з вами, щоб вшанувати образ Матері Божої Доброї Ради, — каже Єпископ. — Чому назвали Матір Божої Доброї Ради? Дуже часто студенти, котрі закінчують або школу, або університет приходять у храм і питають в Матері Божої: «Матко Божа, скажи, що я маю вибрати? Я закінчив школу, чи я маю йти в супружество, чи я маю йти лікарем, професором, чи я маю бути в монастирі священиком, монахом? Вони звертаються до Матері Божої за порадою. Тому і ми з вами повинні звертатися до Матінки Божої і просити у неї поради.
Єпископ звертає увагу вірян на ікону Матері Божої Доброї Ради, що прикрашає центральну стіну храму. На образі Марія похилена головою до Ісуса. Леон Дубравський каже, що такий стиль більш притаманний старовинним іконам європейських храмів.
Єпископ запитує, хто з присутніх у залі не сповідувався. Декілька людей піднімають руки. Вони підводяться зі своїх місць та по-черзі підходять до сповідальні, де на них чекає диякон, стають на коліна і сповідаються. Тим часом Єпископ читає проповідь. Леон Дубравський говорить про важливість дотримання християнських догм та сповіді, адже без неї не можна брати причастя.
— Христос Воскрес! — звертається Єпископ до вірян.
— Воістину воскрес! — відповідають люди.
— Підніміть руку, хто спав. Мені завжди кажуть: «Отче, від вашого голосу хіба можна заснути? Ви мертвого розбудите», — жартує Єпископ.
Після сповіді віряни повертаються на свої місця і під звуки органної музики всі разом співають Символ віри. По тому зачитують молитву-заклик до Бога, в якій моляться за мир і перемогу України, за наших воїнів, за молодь та дітей.
Єпископ, настоятель костелу та диякон готуються до таїнства причастя.
Коли усі приготування завершені, перед вівтарем стають Єпископ та диякон. Віряни вишиковуються у дві черги. Кожному, хто прийшов причаститися, дають шматочок облатку, змоченого у вині. Це — обрядовий хлібець, який відрізняється від православної проскурки не лише зовнішнім виглядом, а й смаком. Проскурка схожа на невелику булочку. Натомість облаток — це плаский хліб.
Після причастя віряни повертаються на свої місця, стають на коліна і читають молитву з розарієм — спеціальними чотками.
Остання частина святкової служби — хресна хода. Декілька дівчат проходять до захристії. Поки вони вбираються у блакитні накидки, чоловіки шикуються в колону. Дівчата повертаються до зали, стають в середину шеренги. Попереду процесії несуть хрест, прапори храму та великодню свічку. Позаду процесії — Єпископ.
Зазвичай хресну ходу проводять на вулиці, але на заваді стали примхи погоди. Того дня, коли у нашому костелі було престольне свято, увесь вечір йшов дощ. Тому процесію довелося робити всередині храму.
Читайте також:
Віряни будували його власноруч сім років: історія нашого костелу
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.