«Це ти на фронті Герой України, а у нас ти, як в дитинстві — Деня»

«Це ти на фронті Герой України, а у нас ти, як в дитинстві — Деня»
  • За мужність і героїзм іванківчанин Денис Лисенко був удостоєний найвищої державної нагороди Герой України, яку вручив йому Президент України.

  • Після нагородження Денис  хотів повернувся до побратимів, але його чекав сюрприз: поїздка додому.

  • Склавши вдома речі, орденоносець поспішив провідати своїх друзів у «Міцному тилу»

Нещодавно в соцмережах прочитали, пост Катерини, однієї з активних участиць ініціативної групи «Міцний тил». У ньому йшлося, що робота волонтерів через малу кількість запасу реторт пакетів на грані зупинки. Овочі, м’ясо і робочі руки, поки є, а от куди фасувати таку зручну для бійців страву за дні три-чотири буде нікуди. Пакетів вистачить тільки на чотири замовлення. Зателефонували очільниці організації Ользі Пироговій і дізнались від неї, що 15 жовтня додому приїжджає Герой України Денис Лисенко.

Коли ми приїхали, у цеху переробки вже все було приготовлено до зустрічі дорогого гостя. На вишитому білосніжному рушнику були хліб, сіль. У вазі цукерки, такі, як Денис любить. 

— А ще він любить наші голубці, тільки він називає їх голуби. «Голуби з моїх Іванковець прилетіли» —  розповідає Денис своїм побратимам, коли отримують посилку від нас, — розповідають волонтерки. В розмовах про Дениса виявилося, що тільки троє з Ініціативної групи не в свояках з «Мульою», такий позивний у Дениса. Ольга — друг дитинства, Катя — однокласниця Героя України, Тетяна Москаль — хрещена мати Дениса, Інна Гудзовська — родичка.

За якусь мить приїхав скутером і жаданий гість. І хрещена мати з хлібом сіллю, Ольга з грамотою за подвиги на фронті і постійні донати Дениса «Міцному тилу», за українською традицією стали вітати дорогого гостя з високою державною нагородою та відпусткою додому. Ольга прочитала все, що написано у подяці, а потім по-свійськи сказала: «Це ти на фронті Герой України, а у нас ти друг дитинства — Деня з позивним «Муля».

Денис приніс з собою нагороду, яку йому вручив Президент Зеленський. Із біографії воїна відомо, що старший солдат Денис Лисенко служить у складі 57 окремої мотопіхотної бригади імені Костя Гордієнка. Серед побратимів має позивний «Муля».

Захищати Україну — це його свідомий вибір, адже у військо намагався потрапити двічі — у 2014 та 2022 роках. У 2023-му він знову прийшов до ТЦК, і з того часу боронить нашу державу на передовій.

Його перший бойовий вихід відбувся на Куп’янському напрямку. На фронті Денис неодноразово проявив надзвичайну мужність і стійкість.

Так, 1 березня 2024 року поблизу Синьківки на Харківщині, разом зі своїм підрозділом Денис Лисенко штурмував укріплену позицію окупантів. Він першим з штурмовиків добрався до ворожих укріплень, знищив вогневу точку та забезпечив подальше просування штурмової групи.

А вже 2 березня старший солдат Лисенко зазнав поранення, але після лікування повернувся на службу.

У червні, неподалік Вовчанська, Денис Лисенко був поранений ще раз внаслідок російського артобстрілу. Але попри це продовжив відбивати атаки й надавати допомогу пораненим побратимам. Згодом, у жовтні зазнав третього поранення — у плече. Утім, Денис Лисенко разом із побратимом продовжував утримувати позицію, відбиваючи кулеметним вогнем численні атаки окупантів упродовж 18 днів, — до моменту, коли змогли провести евакуацію. Того ж місяця під щільним обстрілом самотужки виніс із бойових позицій до точки евакуації непритомного побратима,

У квітні цього року особисто знищив чотирьох російських штурмовиків, відбивши атаку й зберігши контроль над позицією.

Після міцних обіймів з друзями «Міцного тилу» ми запитали у нього, що для нього значить підтримка волонтерів.

— «Міцний тил» — це сила, це бойова одиниця. У них порядок, то й порядок у нас, — сказав Герой України.

— Як на передовій з бійцями? 

— З бійцями не густо із новоприбулих не всі після навчання мотивовані на подвиги. Це вже у нас вони перемагають страх і знають, за що воюють.

— Як саме немотивованих бійців перевиховуєте?

Денис засміявся:

— Ми нікого не перевиховуємо. Ми відносимося до них, як до особистостей. Де командир на своєму місці і піклується про здоров’я бійців,  там всі мотивовані. Все залежить від командирів.

Денис зайшов до «Міцного тилу» тільки привітатись і подякувати дівчатам за їх нелегку працю.

— Наш «Муля» — звичайний сільський хлопець. Хоч в дитинстві був зірвиголова. Не буде бити себе в груди, от «я герой». Говорить, що думає і дійсно нікого і нічого не боїться. Він переживає, що зараз його назад до хлопців не пускають, два рази просився до своїх і поки йому обіцяють другу лінію, а він хоче до хлопців на передок, — розповіла про свого друга дитинства Ольга  Пирогова.

Катерина так гучно рубала гуси, що й ніж не витримав і розлетівся. Запитали у неї, як справи з реторт пакетами і хто «Міцному тилу» качки подарував? 

— Це не качки, а гуси, — каже волонтерка. Привезла їх мама зниклого безвісті воїна пані Галина. З реторт пакетами — ніяк, пакетів на чотири відправки. Всього іншого, дякувати добрим людям, десь на тиждень є. Є у нас чотири замовлення і хлопці проїздом хочуть приїхати, щоб взяти продуктів з собою. Кому із них відмовити? — запитує Катерина. — Невже влада не мож, забезпечити всі волонтерські групи реторт пакетами? Я хочу, щоб всі знали, що у нас три постійні великі проблеми, це реторт пакети, м’ясо, і бананові ящики. Городина, смальці, крупи з допомогою не байдужих людей до нас доходять, — сказала на завершення нашої розмови Катерина.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up